Не стрибай через паркани і не гостри сокиру — від правосуддя не втечеш
В Україні 17 грудня професійне свято відзначає державна виконавча служба. Йдеться про фахівців, завданням яких є виконання рішень суду та інших державних інстанцій. Ця робота не залишає місця для емоцій — державні виконавці зобов’язані діяти у рамках закону, бути об’єктивними професіоналами юридичної справи. А працювати доводиться з непростою категорією населення — з боржниками. З тими людьми, котрі не сплачують з різних причин борги державі, банкам чи власним дітям, коли йдеться про «аліментників». Тому державних виконавців зазвичай не зустрічають на порозі з хлібом-сіллю, частіше від них втікають... Проте від правосуддя, нагадують вони, не втечеш. Як вправно закон наздоганяє неслухів — про це нам розповіла Олена Шлапак, виконуюча обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції.
— Олено Іванівно, ви досить давно працюєте у державній виконавчій службі. Якими стали ці роки роботи?
— Так, я працюю вже 17 років. Вони були різними, але робота мені подобається — специфічна, полягає у постійному спілкуванні з боржниками та стягувачами. Тож найперша риса — уміння працювати з різними людьми.
— Зазвичай люди неохоче розраховуються з боргами, бо, як кажуть, береш чуже, а віддавати потрібно своє. Що ж робити, коли звичайний боржник із певних причин перетворюється на злісного неплатника?
— Для виконання провадження боржнику надається самостійний термін — 7 днів. Якщо за тиждень він не виконує рішення суду, то державний виконавець діє у примусовому порядку. Робить запит у реєстраційні служби про наявність майна у приватній власності боржника. Це може бути як рухоме, так і нерухоме майно. У разі, коли людина не може компенсувати борг грошима, то її майно арештовується, описується та реалізується на спеціальних торгах. Уся інформація про наявні на реалізації лоти є в Інтернеті.
— Як часто ухиляються від сплати боргів? Особливо сьогодні, коли рівень життя громадян катастрофічно падає, разом із матеріальною спроможністю громадян?
— Досить часто ухиляються. Щорічно збільшується надходження до нас виконавчих документів, тож роботи стає більше. Звертаємося з поданнями до поліції про притягнення боржників за злісне ухиляння від виконання судових рішень.
— Скажіть, з якими боржниками вашим працівникам найчастіше доводиться мати справу?
— З водіями, кредитними боржниками, «аліментниками».
— Порушення правил дорожнього руху та проблеми з виплатою банківських кредитів, через різкий стрибок курсу валюти, ще можна якось зрозуміти. Але як можна настільки забути про власну дитину, щоб потрапити за це до в’язниці?! Адже відомий факт, що з «аліментниками» у в’язницях поводяться гірше, аніж із гвалтівниками…
— Так, незважаючи ні на що, за несплату аліментів чоловіки сідають за грати. Такі факти є й у нашому місті. За ухилення від сплати аліментів притягують до кримінальної відповідальності за статтею 164 ККУ. Обмеження волі за цією статтею — два-три роки. Відбувають покарання у колоніях в Житомирі, Бердичеві, Коростені. Був випадок, що борг по аліментах сягав 20 тисяч гривень. Горе-батька виявили, коли він їхав на заробітки до Росії. Довелося йому нагадати про дитину і примусити сплатити борг, а тоді відпустити на заробітки.
— Як довго можуть тривати пошуки боржників?
— Якщо зникають «без сліду», то оголошуємо їх у розшук. Суд приймає рішення щодо обмеження виїзду боржника за межі України, тому на кордоні часто виявляють втікачів.
Багато випадків, коли знімали боржників із потягів, літаків, автівок...
— Через несплату кредитів за житло, на жаль, трапляються випадки, коли під загрозою виселення опиняються неповнолітні діти. Як доводиться діяти у таких морально складних ситуаціях?
— Коли у сім’ї боржника є неповнолітні діти, то ми звертаємося до органу опіки і піклування з поданням про дозвіл виселити чи реалізувати нерухоме майно. Органи опіки, якщо у боржника немає іншого житла, — зазвичай не дають на це дозволу. Тому виконавець звертається до суду про заміну способу виконавчого провадження.
— Доводилося чути про парадокси, коли декому борги за «комуналку» не заважають поїхати, скажімо, на курорт і витратити там суми у декілька разів більші. Якщо, звісно, не знімуть із літака. У вашій роботі траплялися курйозні випадки?
— Якось приїхали до боржника у одне з сіл нашого району. Після опису майна було вирішено вилучити велику рогату худобу, щоб реалізувати для сплати боргу. Хотіли завантажити худобу на транспорт, але зібралися односельці з вилами та лопатами, стали погрожувати, перекидати нашу машину. Довелося викликати працівників міліції, а боржник змушений був таки знайти кошти. Іноді люди пускаються навтьоки через городи. Один чолов’яга вискочив таким чином нам просто під ноги, перестрибнувши через паркан! І з сокирою нас зустрічали, і на човні від нас втікали.
— Приємного мало. А чи є якісь професійні рецепти, щоб позбутися негативу після такої роботи?
— У кожного, напевно, власний рецепт. Найкраще рятує багаторічний досвід роботи, уміння керувати емоціями, проте звикнути до негативу неможливо. Примусове стягнення боргів для багатьох людей стає стресом, тож треба увійти в ситуацію кожного.
— Є законопроект про створення приватної виконавчої служби. Як на вашу думку, чи вплине це на порядок і строки виконання судових рішень? Яка тоді перспектива державної виконавчої служби?
— Державна служба у такому разі мала б виконувати документи на користь держави та бюджетних установ, а приватна служба — коли стягувачами є фізичні чи юридичні особи. Ймовірно, у такому разі зменшилося би навантаження на державну службу, що позитивно позначилося б на роботі на користь держави.
— В Україні нині реформують різні галузі. А чи відбулися якісь зміни у вашій служби?
— Єдине, що відбулося, — це скорочення штату. 16 працівників зараз у нашому колективі, є дві вакансії. У канцелярії з чотирьох працівників працює тепер лише один, тому навантаження збільшилося. Попри це, показники нашої роботи покращилися, порівняно з минулим роком. Пов’язую це з тим, що наш колектив поповнився новими завзятими спеціалістами.
Протягом 2015 року на виконання підлягало 15 тис. 878 проваджень на суму 218 млн. 185 тис. 636 грн. З них державними виконавцями завершено 9 тис. 802 на суму 79 млн. 880 тис. 48 грн.
Фактично завершено 2 тис. 343 провадження на суму 7 млн. 532 тис. 852 грн. До бюджету виконавчого збору стягнуто 457 тис. 944 грн.
Серед кращих працівників — заступник начальника Леся Анатоліївна Кошман, Катерина Анатоліївна Пінчук, Юлія Станіславівна Жигадло, Вячеслав Валентинович Козлов, Олена Борисівна Кулик, Любов Миколаївна Титорчук.
— Що б ви побажали підлеглим з нагоди професійного свята?
— Бажаю завзяття у роботі, гарного настрою, енергійності, успішних показників, підвищення зарплат і премій. Щоб усі були здорові і жили під мирним небом!
— Олено Іванівно, ви досить давно працюєте у державній виконавчій службі. Якими стали ці роки роботи?
— Так, я працюю вже 17 років. Вони були різними, але робота мені подобається — специфічна, полягає у постійному спілкуванні з боржниками та стягувачами. Тож найперша риса — уміння працювати з різними людьми.
— Зазвичай люди неохоче розраховуються з боргами, бо, як кажуть, береш чуже, а віддавати потрібно своє. Що ж робити, коли звичайний боржник із певних причин перетворюється на злісного неплатника?
— Для виконання провадження боржнику надається самостійний термін — 7 днів. Якщо за тиждень він не виконує рішення суду, то державний виконавець діє у примусовому порядку. Робить запит у реєстраційні служби про наявність майна у приватній власності боржника. Це може бути як рухоме, так і нерухоме майно. У разі, коли людина не може компенсувати борг грошима, то її майно арештовується, описується та реалізується на спеціальних торгах. Уся інформація про наявні на реалізації лоти є в Інтернеті.
— Як часто ухиляються від сплати боргів? Особливо сьогодні, коли рівень життя громадян катастрофічно падає, разом із матеріальною спроможністю громадян?
— Досить часто ухиляються. Щорічно збільшується надходження до нас виконавчих документів, тож роботи стає більше. Звертаємося з поданнями до поліції про притягнення боржників за злісне ухиляння від виконання судових рішень.
— Скажіть, з якими боржниками вашим працівникам найчастіше доводиться мати справу?
— З водіями, кредитними боржниками, «аліментниками».
— Порушення правил дорожнього руху та проблеми з виплатою банківських кредитів, через різкий стрибок курсу валюти, ще можна якось зрозуміти. Але як можна настільки забути про власну дитину, щоб потрапити за це до в’язниці?! Адже відомий факт, що з «аліментниками» у в’язницях поводяться гірше, аніж із гвалтівниками…
— Так, незважаючи ні на що, за несплату аліментів чоловіки сідають за грати. Такі факти є й у нашому місті. За ухилення від сплати аліментів притягують до кримінальної відповідальності за статтею 164 ККУ. Обмеження волі за цією статтею — два-три роки. Відбувають покарання у колоніях в Житомирі, Бердичеві, Коростені. Був випадок, що борг по аліментах сягав 20 тисяч гривень. Горе-батька виявили, коли він їхав на заробітки до Росії. Довелося йому нагадати про дитину і примусити сплатити борг, а тоді відпустити на заробітки.
— Як довго можуть тривати пошуки боржників?
— Якщо зникають «без сліду», то оголошуємо їх у розшук. Суд приймає рішення щодо обмеження виїзду боржника за межі України, тому на кордоні часто виявляють втікачів.
Багато випадків, коли знімали боржників із потягів, літаків, автівок...
— Через несплату кредитів за житло, на жаль, трапляються випадки, коли під загрозою виселення опиняються неповнолітні діти. Як доводиться діяти у таких морально складних ситуаціях?
— Коли у сім’ї боржника є неповнолітні діти, то ми звертаємося до органу опіки і піклування з поданням про дозвіл виселити чи реалізувати нерухоме майно. Органи опіки, якщо у боржника немає іншого житла, — зазвичай не дають на це дозволу. Тому виконавець звертається до суду про заміну способу виконавчого провадження.
— Доводилося чути про парадокси, коли декому борги за «комуналку» не заважають поїхати, скажімо, на курорт і витратити там суми у декілька разів більші. Якщо, звісно, не знімуть із літака. У вашій роботі траплялися курйозні випадки?
— Якось приїхали до боржника у одне з сіл нашого району. Після опису майна було вирішено вилучити велику рогату худобу, щоб реалізувати для сплати боргу. Хотіли завантажити худобу на транспорт, але зібралися односельці з вилами та лопатами, стали погрожувати, перекидати нашу машину. Довелося викликати працівників міліції, а боржник змушений був таки знайти кошти. Іноді люди пускаються навтьоки через городи. Один чолов’яга вискочив таким чином нам просто під ноги, перестрибнувши через паркан! І з сокирою нас зустрічали, і на човні від нас втікали.
— Приємного мало. А чи є якісь професійні рецепти, щоб позбутися негативу після такої роботи?
— У кожного, напевно, власний рецепт. Найкраще рятує багаторічний досвід роботи, уміння керувати емоціями, проте звикнути до негативу неможливо. Примусове стягнення боргів для багатьох людей стає стресом, тож треба увійти в ситуацію кожного.
— Є законопроект про створення приватної виконавчої служби. Як на вашу думку, чи вплине це на порядок і строки виконання судових рішень? Яка тоді перспектива державної виконавчої служби?
— Державна служба у такому разі мала б виконувати документи на користь держави та бюджетних установ, а приватна служба — коли стягувачами є фізичні чи юридичні особи. Ймовірно, у такому разі зменшилося би навантаження на державну службу, що позитивно позначилося б на роботі на користь держави.
— В Україні нині реформують різні галузі. А чи відбулися якісь зміни у вашій служби?
— Єдине, що відбулося, — це скорочення штату. 16 працівників зараз у нашому колективі, є дві вакансії. У канцелярії з чотирьох працівників працює тепер лише один, тому навантаження збільшилося. Попри це, показники нашої роботи покращилися, порівняно з минулим роком. Пов’язую це з тим, що наш колектив поповнився новими завзятими спеціалістами.
Протягом 2015 року на виконання підлягало 15 тис. 878 проваджень на суму 218 млн. 185 тис. 636 грн. З них державними виконавцями завершено 9 тис. 802 на суму 79 млн. 880 тис. 48 грн.
Фактично завершено 2 тис. 343 провадження на суму 7 млн. 532 тис. 852 грн. До бюджету виконавчого збору стягнуто 457 тис. 944 грн.
Серед кращих працівників — заступник начальника Леся Анатоліївна Кошман, Катерина Анатоліївна Пінчук, Юлія Станіславівна Жигадло, Вячеслав Валентинович Козлов, Олена Борисівна Кулик, Любов Миколаївна Титорчук.
— Що б ви побажали підлеглим з нагоди професійного свята?
— Бажаю завзяття у роботі, гарного настрою, енергійності, успішних показників, підвищення зарплат і премій. Щоб усі були здорові і жили під мирним небом!
Розмовляла Юлія КЛИМЧУК
Фото Сергія ЩУРУКА
Фото Сергія ЩУРУКА
Коментарі відсутні