11 серпня минає 5 років, як трагічно обірвалося життя коханої та незабутньої донечки — Сніжани Миколаївни МЕЛЬНІЙЧУК

Ти була для нас, неначе пташка, і щебетала, як соловей. Без тебе жити сумно й важко — ми плачем кожен день. Ні серце, ні розум не можуть змиритись, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся, не заспіваєш. Не минає жодної хвилини, години, дня, щоб ми не згадували, не виглядали... Залишились тільки сльози і печаль. Так хочется пригорнутись до тебе. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять, а свята земля береже твій сон, рідна наша донечко. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою.

Вічно сумуючі мама, Саша, брат Вадим, дід Василь

13 серпня минає рік, як пішов від нас у вічність Андрій Петрович ФЕДОРОВ

29.05.1984-13.08.2016 р.

Перестало битися твоє добре серце, у якому вистачало тепла для всіх. Підступна смерть вирвала тебе від нас. Рідненький наш, ми пам’ятаємо, сумуємо за тобою. Спи спокійно, любий наш.

Батьки, дружина, діти, рідні

11 серпня минуло 3 роки світлої пам’яті Валентини Василівни ГОРДІЙЧУК з с.Пилиповичі

Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі. Тебе немає і більше вже не буде. Любимо тебе, у пам’яті нашій — завжди ти жива. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Чоловік, син, онук і всі рідні

17 серпня — рік, як пішла у вічність найдорожча наша матуся, дружина — Вікторія Василівна ШОСТАК

Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря — та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя. Душа не винесла тяжкої втрати за мамою у вічність відійшла, ми будемо Вас завжди пам’ятати, рідненька наша мамо, дружина дорога.

Вічно сумуючі діти, чоловік

14 серпня минає 40 днів, як не стало дорогої нам людини — дружини, матусі, бабусі — Марії Максимівни ВОЗНЮК

...Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки клич, сама печаль повисла над землею, у світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, люба наша, ти — завжди з нами. Пам’ять про тебе — у наших серцях. Нехай земля тобі буде лебединим пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

10 серпня минуло 9 днів, як не стало дорогої людини, люблячого чоловіка, батька, турботливого дідуся — Віктора Альфонсовича ГАРБОВСЬКОГО

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід ти залишив і стільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив ти для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, мама і всі рідні

31 липня пішов від нас у вічність Зосим Андрійович КОВЕНЯ

Великий слід ти залишив і стільки всім добра зробив. Прожив ти для дітей, онуків, правнуків. Пішов достойно в майбуття — тобі не буде забуття. Спи спокійно, ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

З глибоким сумом брат Віктор та його сім’я

3 серпня на 95 році життя перестало битися серце прекрасної, чуйної людини — Віктора Миколайовича КАРПОВА

Він назавжди залишиться у нашій пам’яті, серцях та душах світлим променем тепла та любові. Хто його знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом. Царство Небесне та вічний спокій його душі.

Рідні

10 серпня минуло 5 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі — Франі Іванівни БОЯРСЬКОЇ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти, мамочко, мала золоту душу, щире серце, материнську вірність. Дякуємо тобі за все, що ти для нас зробила. Таких матусь не забувають, а лиш вічно пам’ятають. Хай Господь дарує Тобі Царство Небесне і вічну пам’ять.

З глибоким сумом дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

13 серпня — рік, як перестало битися серце нашої матусі, бабусі, дружини — Віри Василівни МАКАРЕНКО

Горе наше не зміряти і сльозами не змити. Ми тебе, як живу, будем вічно любити. Твій вічний сон — наш вічний сум.

Сумуючі доньки, онуки, чоловік та правнуки

На 84 році життя відійшла у вічність наша люба мама і бабуся — Ксенія Петрівна КОТ

Жінка — добра і безмежно дбайлива, вона любила життя, цінувала і поважала людей. По-особливому любила дітей, присвятивши майже двадцять років свого життя, дбаючи про дітей у Будинку дитини, віддаючи їм ніжність і любов, яку не могли дати їх рідні батьки. Наша мама вміла слухати та розуміти, її мудра порада завжди підтримувала і направляла у житті. Атмосфера затишку і гармонії, яку вона створювала у сім’ї, зробила нашу сім’ю дружною та згуртованою.

Дякуємо нашій родині, сусідам і друзям за допомогу в організації поховання. Пам’ять про нашу дорогу маму і бабусю завжди буде у нашому серці.

З тугою і сумом — діти, онуки і правнуки

11 серпня — рік з дня трагічної смерті донечки — Оксани Леонідівни КОНОВОЇ з села Кануни

Біль серце стискає, гірко плаче душа, більшого горя немає, як втрата, рідненька, твого життя. Пішла з життя ти дуже рано, ніхто не міг тебе спасти, глибока в серці нашім рана, доки ми живі — з нами ти. Вічна пам’ять, Царство Небесне.

Сумуючі мама, сестрички, хрещений, бабуся

11 серпня минає 40 днів тяжкої скорботи і печалі, як немає з нами Костянтина Івановича РОЖКА

Відлетів ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Ти був для нас опорою, порадником, люблячим чоловіком, гарним батьком та найкращим дідусем. Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

10 серпня — 12 років, як немає з нами Андрія ТОНКОШКУРОВА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає.

Мама, бабуся

11 серпня минає три роки з дня страшної загибелі нашого безстрашного захисника — Романа ВЕРЕМІЙЧУКА з с.Орепи

Поїхав ти на ту війну, що почалась не нами, загинув там, а ми всі тут живемо між світами. Не можемо пробачити, забути, біль прибрати, продовжуєм надіятись і знов тебе чекати. Так хочеться зустрітися з тобою, хоч у снах, Господь хай твою душеньку охороняє в Небесах. Із неба твою зірочку ми бачимо весь час і завжди пам’ятаємо. Пробач, рідненький, нас.

З глибоким сумом мама Люда, т.Галя, сестри Свєта і Майя, та брат Саша з сім’ями

16 липня минає 40 днів, як перестало битися серце найдорожчої нам людини — Сергія Степановича РОМАНЮКА з с.Пилиповичі

Минув сороковий день тяжкої скорботи і печалі, як немає тебе з нами. Великий біль утрати у серці від того, що ти назавжди покинув нас, та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Нехай у цей день згадають всі, хто тебе знав, пам’ятав, любив. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Твої рідні мама, тато, сестра та її сім’я