Добрий день, редакція газети «Звягель»! Мені з моїм двоюрідним братом у спадок від бабусі дісталася квартира. Ми обоє в ній зареєстровані та проживаємо, але особові рахунки з оплати послуг ЖКГ оформлені на мене. При цьому брат веде аморальний спосіб життя та не платить за комуналку. Яким чином можливо розділити особові рахунки?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Перед розділенням особових рахунків у приватизованих квартирах необхідно врахувати низку важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного із власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов’язаний із порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім’ї мають рівні права на користування житлом.
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ВЛАСНИКА ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ (КВАРТИРИ)
Статтею 156 Житлового кодексу УРСР встановлено права і обов’язки членів сім’ї власника житлового будинку (квартири) та передбачено, що: члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним житлове приміщення інших членів сім’ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Члени сім’ї власника будинку (квартири) зобов’язані дбайливо ставитися до житлового будинку (квартири). Повнолітні члени сім’ї власника зобов’язані брати участь у витратах на утримання будинку (квартири) і прибудинкової території та проведення ремонту.
Спори між власником та членами його сім’ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст.64 Житлового кодексу, до членів сім’ї власника будинку (квартири) належать: дружина наймача, їх діти і батьки, при цьому членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.
Слід звернути увагу, що припинення сімейних відносин із власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування житловим приміщенням, до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст.162 Житлового кодексу, яка встановлює, що плата за користування житловим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. При цьому плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Відповідальність за своєчасність таких виплат покладається рівною мірою на всіх членів сім’ї. Якщо ж один із мешканців відмовляється проводити оплату, може виникнути спір, який вирішується шляхом поділу особового рахунку.
ПОРЯДОК ПОДІЛУ ОСОБОВОГО РАХУНКУ
Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача, оскільки в результаті такого поділу змінюється суть договору найму.
Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, який зареєстрований та проживає у квартирі. Для поділу рахунків до обслуговуючих організацій, що надають комунальні послуги, повинні бути здані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення. Якщо організація, яка надає комунальні послуги, договір найму не переукладає та за наявністю спору між співнаймачами, заява про поділ особового рахунку подається до суду.
Для цього необхідно визначити частку оплати для кожного члена сім’ї. При поділі обов’язково повинен враховуватися порядок користування квартирою (житловим будинком), коли однією частиною житлоплощі (коридором, санвузлом, ванною, кухнею тощо) користуються всі мешканці, а інша (житлові кімнати) — виділяється конкретній особі. При подачі позовної заяви питання про необхідність поділу особових рахунків має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната належатиме). Варто врахувати, що після поділу житлові умови членів сім’ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку квартира або будинок залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга — в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.
За рішенням суду, яке набрало законної сили, організація, яка надає комунальні послуги, проводить перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і укладається відповідний договір.