В Україні триває реформа шкільного харчування. З 1 вересня багато шкіл почали готувати за новим меню, а повний перехід на нові вимоги має відбутися у січні наступного року. В навчальних закладах впроваджують нові санітарні норми, переоснащують харчоблоки, змінюють підхід до закупівель. Про успіхи і складнощі реформування дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Поступовий перехід на нове меню

У жовтні Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) опублікувало на своєму сайті технологічні карти для нового шкільного меню. У них є інформація про енергетичну цінність страв, наявні алергени, процеси приготування та температурні режими. Є окремі картки для безглютенових страв та інструкції, як таку їжу готувати. Над цими документами працювала команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка, експерти МОЗ, дієтологи і технологи харчування.

Тепер будь-яка школа може взяти розроблене експертами меню або використовувати окремі рецепти з нього. Головне, щоб шкільна їдальня дотримувалася норм харчування. У стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має бути більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Калорійність сніданку повинна складати не менше 25-30% від добової потреби, а обіду —30-45%.

Готові шкільні меню затверджує Держпродспоживслужба (ДПСС). За її даними, більшість шкіл України досить непогано справляються із переходом на нові стандарти. Станом на початок листопада, Держпродспоживслужба розглянула 17550 шкільних меню і затвердила 14208 із них. За словами фахівців служби, у регіональному розрізі тільки 20% від усіх поданих меню повертають на доопрацювання. Найбільший показник затверджених меню у Тернопільській, Івано-Франківській, Київській та Хмельницькій областях.

«Держпродспоживслужба повертає на доопрацювання незначну кількість меню, що надходять нам на затвердження. Помилки, звісно, допускаються, однак ми їх виявляємо й завдяки системній спільній роботі на результат нам вдається вирішити проблеми. Це свідчить про те, що реформа шкільного харчування, ініційована Оленою Зеленською, просувається у правильному напрямку», — зазначає голова ДПСС Владислава Магалецька.

У ДПСС зауважують, що серед найпоширеніших помилок, які допускають при складанні меню: невиконання норм харчування, нераціональне співвідношення білків/жирів/вуглеводів, недостатня або завищена енергетична цінність страв, одноманітність страв та нераціональність їх чергування.

Виклики наступного року

Ініціаторка реформи каже, що деяким школам дуже непросто оновлювати систему харчування. У багатьох є проблеми не тільки з меню, а й із холодильниками, посудом, навіть проточною водою. Зробити ремонт або закупити нове обладнання є непідйомним завданням для місцевих бюджетів.

«Але ми таким школам допомагаємо і продовжимо допомагати оновлюватися, допомагати навчатися новому», — наголошує перша леді.

У 2021 році на модернізацію харчоблоків у школах було виділено 240 млн грн, з яких 150 млн — з державного бюджету, 90 млн грн — із місцевих бюджетів. На ці гроші модернізовано 1298 харчоблоків у навчальних закладах. Наступного року на реформу системи шкільного харчування планують виділити ще 1,5 млрд грн.

Експерти кажуть, що успіх реформи залежить не тільки від фінансування, а й від дуже багатьох людей із різних сфер: освітян, батьків, місцевих чиновників та бізнесу. Тому дуже важливо долучатися до контролю над змінами.

«Прослідкуйте у своїх школах, щоб обслуговуючий персонал, який готує їжу, відповідально ставився до санітарного законодавства. Держава може вкласти багато коштів, побудувати технологічні харчові блоки з сучасним обладнанням, але, якщо кухар не помиє руки чи неналежно пройде медогляд, то це може призвести до подальшого епідеміологічного спалаху в школах», — наголошує Владислава Магалецька.

Уже з 1 січня 2022 року нові меню стануть обов’язковими для всіх шкіл країни. За порушення норм харчування школи притягуватимуть до відповідальності. Тож експерти радять не затягувати і впроваджувати зміни вже сьогодні.

Центр громадського моніторингу та контролю