Нове меню в українських школах та садочках викликало хвилю протилежних емоцій. Розробили його в межах ініціативи ВООЗ із метою  запобігання неінфекційним захворюванням, зокрема, серцево-судинним та ожирінню. Нові норми покликані покращити здоров’я населення України і є обов’язковими при розробці меню в закладах шкільної та дошкільної освіти.

Батьки в цьому питанні розділилися на два табори: одні захейтили популярного шеф-кухаря Євгена Клопотенка, який розробив шкільне меню на основі нових держстандартів, інші підтримали розробку переможця п’ятого сезону проєкту «Майстер-шеф». Днями в Facebook кулінарний експерт вступив у суперечку з підписницею, яка запевнила, що її дитина приходить додому зі школи голодною.

Кулінар повідомив, що шкільне меню відповідає нормам, встановленим спеціалістами МОЗ України. Якщо є якісь скарги чи пропозиції, то краще звертатися не до нього, а прямо в МОЗ або ж до чат-боту Держпродспоживслужби. Користувачі соцмережі захистили шеф-кухаря, вважаючи, що «розбірки» потрібно проводити не з ним, а з працівниками їдалень. «У нашій школі як готували смачно, так і готують», — один із коментарів.

Поки тривають дебати, «Звягель» поцікавився: а як сприйняли в нашій громаді нововведення і чи готові діти в шкільних їдальнях їсти корисні страви з ресторанними назвами? Із цим запитанням ми звернулися до начальника управління освіти і науки міської ради Тетяни Ващук.

— 24 березня 2021 року вийшла постанова Кабміну №305, що затвердила новий порядок і норми харчування в школах і садках, — розповіла Тетяна Володимирівна. — Це була ініціатива дружини Президента України Олени Зеленської — реформувати харчування дітей. У новому переліку — 160 пропозицій страв. З огляду на різні смакові вподобання, регіонам дозволили з цього переліку створити власні меню. Раніше воно повторювалося кожні два тижні, тепер повтори забороняються, тож кожен тиждень має власний раціон. Попереднє меню було двох сезонів, тепер — усіх чотирьох. Проте, хоч реформу запроваджено з 1 січня, ми ще зимового меню не отримали.

Нові стандарти харчування спонукають переорієнтуватися і виробників, і підприємців, які беруть участь у тендерах. Наприклад, нашому хлібозаводу довелося змінити рецептуру, щоб виробляти цільнозерновий хліб, відповідно до оновлених вимог. Молоко та сметана мають бути з вітаміном Д, що спонукає виробників молочних продуктів теж оновлювати рецептури.

У раціон дитсадків додали свіжоморожені ягоди, збільшилася кількість фруктів. За задумом Клопотенка, в новому меню має бути багато спецій. На регіональних форумах шеф-кухар розповідав освітянам про корисне харчування та готував для них страви з нового переліку.

У ньому багато нових, цікавих назв: суп мінестроне, картопля по-італійські, гратен, ромштекс, шніцель. Утім, не всі діти та батьки сприйняли зміни радісно.

Зменшилося споживання картоплі, збільшилося споживання різноманітних каш. Якщо вміст солі у стравах скорочуватимуть поступово, то цукор у чай та какао вже не додають ані в школах, ані в садочках.

Трапляється, наприклад, що з незвичного нового плову із родзинками діти виколупують родзинки. Як виявилося, багато хто раніше їх і зі звичних сирників часто виколупував.

У корисному меню зовсім відмовилися від ковбасних виробів. Діти, як відомо, сосиски люблять, але їх якість, зрозуміло, нічого спільного зі здоровим харчуванням не має.

Як розповіла Тетяна Ващук, у буфетах зараз продають набагато менше найменувань продуктів, бо далеко не всі виробники переорієнтувалися. Булочки є в продажу, якщо вони відповідають нормам: має бути не більше 10 грам цукру на 100 грам випічки. У соках — також не більше 10 грам цукру, інакше — порушення. Якщо піца — то без кетчупу і майонезу, а замість ковбаси тепер — куряче м’ясо.

— Щодо страв — триває процес адаптації, минуло лише два тижні, — розповіла начальник управління освіти Тетяна Ващук. — Потрібен час, щоб сформувати нові смакові звички. По-різному ставляться: десь із захопленням діти їдять, а десь — не їдять узагалі. Зрозуміло, що важко споживати дітям у садочку чай чи какао без цукру. Як це пояснити маленькій дитині? Іноді батьки дають дітям із собою цукор, бо вони просять у кухарів. Батькам треба зрозуміти, що нормам корисного харчування потрібно навчати. Пояснювати, щоб дитина не бігла купувати чіпси і колу, бо не хоче їсти в їдальні. На жаль, біля шкіл є багато торгових точок, де можна це придбати.

Серед змін — збільшення кількості споживання м’ясних страв. Найбільший відсоток становить курятина, потім — телятина (раніше була тільки яловичина), свинини практично немає. Для об’єктивної оцінки потрібно аналізувати меню впродовж тижня. Не в усі дні передбачене м’ясо, але його більше, ніж раніше.

Рішенням виконкому цьогоріч на 30% підняли вартість харчування в закладах загальної середньої освіти громади, адже змінилися норми харчування. Також за два роки зросли ціни, й підприємці відмовляються працювати собі у збиток.

І хоч багато батьків незадоволені подорожчанням харчування, в управлінні освіти запевняють, що врахували багато чинників і вийшли на оптимальну ціну: 26,90 грн (1-4 кл.), 30,18 грн (5-8 кл.), 32, 30 грн (9-11 кл.).

Врахували також кількість пільговиків, адже таких — кожен четвертий. Зі 1920 пільговиків 1325 дітей (учасників бойових дій) користуються пільгою на безкоштовне харчування, а це — понад 14 млн грн із міського бюджету. Влітку влада збирається переглянути кількість учнів-пільговиків, щоб ті, хто не хоче харчуватися, мали змогу відмовитися від пільги.

У різних школах міста — однакове меню. Зараз триває процес адаптації, раціон проходить оцінку споживачів. Якщо якусь страву діти категорично не захочуть їсти, — її обіцяють замінити. Цими днями представники міського управління освіти відвідали житомирську школу, яка декілька місяців впроваджує новий перелік страв і поділилася цікавим досвідом.

Пройшло лише два тижні, як змінився раціон дітей. Ще не все чотирьохтижневе меню опрацьовано, тож немає повної картини вражень. Безумовно, перелік страв — незвичний для багатьох, але в тому й полягає реформа — формувати смаки до здорового харчування.

Юлія КЛИМЧУК