Юрій Іванович Ковальський увійшов в історію міста, як автор слів гімну Новограда-Волинського, поет, журналіст, редактор «Звягель-Інформу» (1993-1997).

Нагороджений орденом «Звягель» (2005, посмертно). Почесний громадянин Новограда-Волинського (2007, посмертно).

Збірки творів «Зимові квіти» (1998), «Прозріння» (2004), «Днів моїх полічено хвилини» (2005), «Вибрані твори» (2008) вийшли після смерті поета.

1 травня Юрій Іванович зустрів би свої 85. А 9 травня — 25 років, як його не стало.

Уривок із уроку-спогаду: «Дуже рано пішов, не зустрівши навіть свого шістдесятиріччя. Згоріло гаряче серце, бо надміру хвилювалося за долю наших людей, багато працювало, повставало проти несправедливості, захищало правду і чистоту в житті. Найяскравіші теми знаходили відображення у поезіях Юрія Ковальського, примушували читача задуматися над сьогоденням і майбуттям, над змістом людського життя.

За життя він рідко друкував свої вірші. Жартував: «Не хочу користуватися службовим становищем». Дорогу завжди давав своїм вихованцям. Молоді поети почали видавати свої книги, його ж твори лежали у папках домашнього архіву. Добре, що архів зберегла дружина Галина Василівна. На жаль, за життя Юрій Іванович не побачив жодної своєї книги».

Одна з центральних вулиць, на якій мешкав поет, носить його ім’я. Центральну бібліотеку Новограда-Волинського теж названо іменем земляка.

Нині в центральній бібліотеці розмістили книжкову виставку «Творчість, сповнена любові», також підготували викладку літератури з бібліотеки Юрія Ковальського.

Поета вважають Людиною з великої літери, взірцем найкращих людських рис. Усі, кому довелося працювати з ним, згадують лише добрими словами: як чесного, людяного, порядного професіонала літературної справи.

Колектив газети «Звягель» у ці травневі дні теж згадує наставника, котрий стояв у витоків нашого друкованого видання і виховав покоління журналістів. Світла пам’ять Вчителю...

Підготувала Юлія КЛИМЧУК