Чому вишиванка така дорога українцю?
Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?
Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,
Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

Чому полотно, що ткане із прядених ниток,
Що зроблені з льону, що виріс на рідній землі,
Майстриню схиляє над п’яльцями довго сидіти,
Фарбовані жилки ладнати на білому тлі?

Щоб потім цей витвір потрапив до рук патріота.
Можливо, у спадок, а декому — як сувенір.
Щоб ця досконала, майстерна, мистецька робота
Вдягнулась на свято, як гарний, святковий мундир.

Так, дійсно, вдягати сорочку — за честь патріоту.
Вдягати — на себе. Носити — глибоко в собі.
Червоний — несе в ній любов. А чорний — скорботу.
А разом — це суміш народного щастя й журби.

Це — прояв колись пережитого предками болю,
Розказаний у візерунках для всіх поколінь.
Це — втілення міцності духу, любові до волі.
Найбільше з надбань і найбільш важливіше з творінь

Це — ще один привід пишатись, що ти — українець.
Нащадок князів і славетних бійців-козаків.
Це — спосіб усім показати, що ти — не чужинець.
І знаєш всю сутність та значення цих кольорів.

Тож саме тому вишиванка і стала такою,
Священною річчю з далеких-далеких років.
Такою важливою та надзвичайно близькою,
Частиною пам’яті й спадщини наших батьків.

Сергій МОСТЮК

День вишиванки відзначається у третій четвер травня. Цього року припадає на 19 травня. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства День вишиванки — ще один привід заявити про те, що ми — українці, вільний народ Незалежної держави.

На фото: вчителька Дідовицької ЗОШ I-II ст. Валентина Миколаївна Шокур та учні 2 класу: В’ячеслав Власюк, Богдан Мельник, Петро Свідонович.