Що тільки за останні три роки довелося пережити нинішнім учням та студентам, здобуваючи освіту. Спочатку — ковід, тепер — війна. Цим було викликано багато обмежень під час навчання, але у випускників-2022 відділення «кравець, вишивальник» вищого професійного училища тепер є корисна спеціальність, яка обіцяє хорошу перспективу, якщо освіта здобута не задля галочки, а за покликом душі. Тоді й справа буде улюбленою, і приноситиме відповідний дохід.

Тим паче, що все українське зараз дуже актуальне, а любов до вишивки ніколи не вичерпається. Навіть сучасний одяг в Україні модно оздоблювати вишивкою. У цьому — неповторна ознака українців, за якою нас помічають вдома і впізнають за кордоном.

Випускники творчої спеціальності оригінально підійшли до цьогорічних випускних стрічок. Вирішили не замовляти їх, а власноруч пошити. Розробили макет, скомпонували жовтий і блакитний матеріал, вишили на ньому фразу: «Я — вільна Україна». Таким чином засвідчили власну патріотичну позицію і бажання жити в демократичній країні.

На превеликий жаль, за цю мрію уже декілька випускників училища поклали життя в російсько-українській війні. Їх фотографії при вході в заклад щодня нагадують учням про ціну, яку змушені платити українці. На випуску пам’ять загиблих випускників вшанували хвилиною мовчання.

Дипломні роботи учнів училища — їхні вироби, виготовлені залежно від спеціальності. У майбутніх кравців-вишивальників — це вишиті заготівки для сорочок, скатертин, рушників. Потім під замовлення можуть пошити з ними будь-який виріб.

Щороку учні беруть участь у виставках на святі «Лесині джерела» та інших загальноміських заходах, професійних конкурсах. Директор Микола Паламарчук подякував випускникам, що долучилися до створення позитивного іміджу закладу, та закликав продовжувати навчання і вдосконалюватися в професії.

Щасливого майбутнього побажала керівник групи Людмила Кизяк:
— Шкода, що покидаєте нас. Було дуже приємно з вами працювати. Відчувалося наше єднання і взаєморозуміння. Батькам дякуємо за таких дітей. Хочеться побажати, аби знання ви не носили за плечима, щоб вони були вам на користь. Поважайте один одного, любіть своїх близьких і зробіть так, аби вони вами пишалися.

Як розповіла Людмила Володимирівна, вишивальниці невтомно дбають про підняття престижу своєї професії. З училища учнів навчають заробляти на здобутих знаннях. Із замовниками розробляють візерунок та кольори вишивки, техніку виконання (хрестик, гладь, мережку). Від техніки і тканини залежить ціна виробу.

В Україні завжди цінувалася ручна робота, проте не зайвим є частіше про неї розповідати, надихаючи молодих спеціалістів. Попереду в них, хочеться вірити, втілення грандіозних професійних задумів.

Юлія КЛИМЧУК
Фото автора