Лист до редакції

«Так склалося, що я на пенсії багато років. Приносять газету «Звягель», і я бачу на першій сторінці портрет директора Новоград-Волинського водоканалу Алли Петрівни. Раніше такого не було, щоб на перших шпальтах газети друкували фото працівників комунального господарства.
Алла Петрівна виглядає впевненим, стриманим, достойним керівником підприємства. Так і захотілося сказати велике дякую фотографу і газеті, що приділили таку увагу. Але далі читаю, що Аллу Петрівну необхідно змінити на іншого директора, а хто інший — нічого не сказано. Змінити через те, що Водоканал заборгував Ахметову десь мільйон гривень за електроенергію, що з кранів тече коричнева вода тощо. Мене вразило те, що окремі новоград-волинці дуже турбуються за Ахметова, за його тарифи, за його формулу «Ротердам», дякуючи якій з населення України здерли мільярди гривень і до ліквідації цієї формули, у липні 2019 року, ще мають здерти 10 мільярдів гривень.
Тут потрібно подумати, що робити. Мене вражає те, що невдоволена роботою Водоканалу і сама газета «Звягель». Вона друкує фото, як з крану тече коричнева вода. Так, вона тече, текла і тектиме при будь-якому директорові, бо це — технологічна справа. В систему вмішуються сторонні дії — то промивка, то ремонт труб, то аварійні ситуації. У цей момент необхідно злити воду, і далі піде чиста. Але факт безумовно негативний. Чомусь ми не друкуємо у газетах, що у нас цілодобово і у будь-яку пору року з крана тече нормальна вода. Не забувайте, що ми воду беремо з річки, яка в кожну пору року веде себе по-іншому.
Мені імпонує рішення директора хлібозаводу Портянка Сергія Федоровича. Він не вступає у дискусію з Водоканалом. У нього — цілодобове виробництво хліба. Він вирішив проблему на заводі, встановивши доочистку води за рахунок підприємства. Тепер, незважаючи на усі казуси на Водоканалі, у нього на виробництві усе гаразд. Той, хто хоче робити добру справу, той знаходить вирішення проблеми.
Чому не можна вирішувати питання з платниками? Я згадую 90-ті роки, коли людям не платили зарплату, люди збідніли, але воду та інші комунальні послуги надавали безперебійно.
При виконкомі була створена комісія, я головував, де раз на тиждень розглядали питання платежів за комунальні послуги. Усі боржники були розбиті на групи — платоспроможні та неплатоспроможні. І що ми побачили: люди забезпечені у більшості не платили, у порівнянні з бідними. Ми залучали усіх депутатів, директорів підприємств, установ, міліцію. Ми працювали і мали успіх.
Що сьогодні заважає Управлінню комунального господарства, депутатам підключитися до цієї справи?
Шановні депутати, не платять за воду ваші ж виборці. Допоможіть їм. А голосувати «за» чи «проти» — багато розуму не треба.
За мою 26-річну діяльність у комунальній сфері жодного разу не стояло питання зняття директора Водоканалу. Усі розуміли, що цим керівникам потрібна допомога влади та громади міста.
Алла Петрівна свого часу прийшла на Водоканал звичайним працівником, потім стала головним інженером, а далі — директором. Їй дорікають, що «розвела на Водоканалі сімейственість». Що тут такого? Ми у свій час вітали, коли на виробництві працювали цілі династії — батьки, діти, онуки. А згадайте, були династії шахтарів, сталеварів, військових тощо.
Наша делегація нещодавно побувала у Києві. І що? Відповідь одна: сьогодні усі водоканали України в такому стані. Різницю у тарифах держава зобов’язалася компенсувати, але не дає коштів. Тому влада терміново шукає вихід з цього скрутного становища. Це правильно, бо Водоканал знаходиться на балансі міської ради, громади. Не думаю, що зміна керівництва змінить обставини.
Наостанок. Наша річка міліє. Про це увесь час повідомляє газета «Звягель». Хочу запитати усіх тих, хто так завзято наполягає на зміні директора Водоканалу, можливо, варто подумати, що будуть пити наші діти, онуки через 20 років? Чи з їх кранів тектиме хоч коричнева вода? Подумайте, люди добрі, подумайте…
На мою думку, усі стратегічні об’єкти мають бути під опікою влади. Це — моя думка, а вам — своє робити.
P.S. Настав той час, коли потрібно провести економічний, технологічний та технічний аудит щодо забезпечення міста питною водою хоч би на 50 років вперед.
Для цього укласти договір із Інститутом водного господарства України та знайти кошти у бюджеті 2019 року.»

Г.ЮЗЬКО, зав. відділом ЖКГ 1978-2002 р.