Не знаю, скільки ще житиму… Хочу подякувати

Шановна редакція «Звягеля», звертається до вас жителька Ємільчиного, бабуся трьох онуків, які перебувають в інтернаті Новограда-Волинського вже п’ятий рік.
Я хочу через вашу газету подякувати вихователям та вчителям, усім працівникам цього закладу за їх працю і ласкаве ставлення до діток.
Раніше я їздила до онуків на перший дзвоник та дні народження, а зараз мені 71 рік: високий тиск, діабет, болять ноги… Не знаю, скільки ще житиму, але дуже хочу подякувати.
P.S. Син був на війні рік, а невістка оформила дітей у інтернат…

Бабуся онуків Дем’янчуків