Шановний пане Президенте України, Верховний Головнокомандувачу ЗС України!
Місто Новоград-Волинський Житомирської області є містом військової слави, у ньому здавна існував великий військовий гарнізон, у якому дислокувалися і досі дислокуються з’єднання і військові частини різних родів і видів ЗС України.
Одним із невід’ємних і необхідних компонентів військових структур гарнізону був військовий госпіталь, який дислокувався в Новограді-Волинському з 1937 року. За своєю інфраструктурою він відповідав усім сучасним вимогам для лікування і проведення реабілітаційних заходів та був унікальним центром відновлення втраченого здоров’я військовослужбовців Новоград-Волинського гарнізону, ветеранів війни, ветеранів і пенсіонерів військової служби та членів їхніх сімей. На медичному обслуговуванні в госпіталі щороку перебувало понад 6000 чоловік.
Проте у ході, так званого, реформування ЗС України за Державною програмою розвитку ЗС України на 2006-2011 роки, під гаслом «Утримання таких збройних сил, в умовах недостатнього фінансування їх потреб, надто обтяжливе для державного бюджету і є тягарем для держави», проводилось необгрунтоване і необдумане скорочення не лише бойових з’єднань і військових частин, але й військових частин технічного, тилового і, у тому числі, медичного забезпечення, а саме: госпіталів, під яке підпав і Новоград-Волинський військовий госпіталь.
Зараз на території м.Новоград-Волинський розташована 30-та окрема механізована бригада, 12-ий окремий полк оперативного забезпечення, 54-ий окремий розвідувальний батальйон, 181-ий окремий батальйон тилового забезпечення, об’єднаний міський військовий комісаріат та підрозділ військової служби правопорядку, особовий склад яких фактично залишився без належного медичного забезпечення, а на стаціонарне лікування хворих потрібно доставляти у військові госпіталі за сотні кілометрів від Новограда-Волинського, що незручно, далеко і в теперішніх умовах дуже витратно, не рахуючи того, що ті госпіталі завжди перевантажені.
Потреба в лікуванні особового складу військових частин гарнізону дуже велика. Наприклад, тільки у 2018 році за медичною допомогою звернулося понад 9800 військовослужбовців усіх категорій, а стаціонарно пролікувалось у різних військово-медичних закладах біля 1300 чоловік.
До того ж, на обліку в Новоград-Волинському об’єднаному міському військовому комісаріаті — 2308 ветеранів і пенсіонерів МО України, значна частина серед яких є ветеранами війни, ветеранами військової служби, більшість із котрих — учасники бойових дій та люди з інвалідністю.
Усі вони прослужили на військовій службі по кілька десятків років, віддали державі найкращі роки свого життя, здоров’я, чесно і бездоганно виконували обов’язки військової служби та потребують постійної медичної допомоги і поглибленого лікування від різних хвороб.
Ліквідація Новоград-Волинського військового госпіталю, який був розташований у живописному районі міста на березі річки Случ і мав нормальні лікувальні корпуси, не інакше, як груба наруга над військовослужбовцями гарнізону та ветеранами і пенсіонерами військової служби, бо їх позбавлено можливості отримувати гарантовану законом України безкоштовну висококваліфіковану медичну допомогу в спеціалізованому військово-медичному закладі за місцем служби і проживання.
Треба взяти до уваги ще й те, що поблизу Новограда-Волинського розташовані такі населені пункти, як Ємільчине, Баранівка тощо, де ліквідовані військові формування, але залишилась велика кількість ветеранів і пенсіонерів Міністерства оборони, які також потребують постійної медичної допомоги і поглибленого лікування.
Міська організація ветеранів та місцева влада неодноразово звертались у різні інстанції з приводу порушеного питання, приїжджали в Новоград-Волинський різні комісії та посадові особи, обіцяли допомогти, але ця дуже важлива справа досі не вирішена.
Виходячи з вищенаведеного, звертаємось до Вас, пане Президенте України, Верховний Головнокомандувачу ЗС України, з великим проханням про відновлення військового госпіталю в м.Новоград-Волинський, з відкриттям реабілітаційного відділення, оскільки в місті та прилеглих населених пунктах є велика кількість учасників АТО і ООС.
Якщо цього не буде зроблено, то вказані категорії людей і надалі залишаться кинутими напризволяще, а велика матеріальна база, що залишилась, під впливом руйнаційних дій природного середовища з часом прийде в непридатний стан, чим буде завдана колосальна шкода МО України.
У відновленому військовому госпіталі можливо створити умови для лікування цивільних хворих і надавати їм медичні послуги на платній основі, завдяки чому буде додатково поповнюватись бюджет військово-медичного закладу.
Як свідчить досвід військово-клінічних центрів МО України, цивільні особи з великим бажанням і задоволенням проходять лікування у військово-медичних закладах.
З повагою та великою надією від імені ветеранів війни, ветеранів військової служби, пенсіонерів МО України та учасників бойових дій.