З ініціативи педагогічного колективу медичного коледжу 22 лютого відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки випускниці коледжу, сержанта, старшої медичної сестри Збройних Сил України Сабіні Галицькій, яка загинула в зоні АТО 20 лютого 2018 року під Катеринівкою Луганської області, захищаючи від ворога свободу і територіальну цілісність України.
У заході взяли участь рідні та близькі дівчини, заступники міського голови Сергій Колотов та Оксана Гвозденко, голова Ємільчинської районної адміністрації Ігор Євтушок, вчителька Сабіни Лариса Беляк, краєзнавець Валентин Вітренко, представники громади міста, студенти та викладачі медичного коледжу, однокурсники загиблої.
Право відкрити меморіальну дошку надали батькам — Станіславу Бернадовичу і Тетяні Михайлівні Галицьким. Проникливими були слова директора медколеджу, Заслуженого працівника охорони здоров’я Олени Володимирівни Солодовник. Із хвилюванням виступив член студентського парламенту коледжу Віталій Юхимович: «Справжня красуня, сяюча усмішка, вміння бачити світле і радісне, жити з розкритим назустріч людям серцем… Справжня українка у лиху для держави годину стала еталоном мужності, героїзму і самовідданості».
Про Сабіну складено вірші, їй присвячено пісні. Прозвучали авторські вірші Марії Петльованої та випускниці коледжу Дарини Козачок, пісня Олександра Профатілова «Я дивлюсь у твої очі», яка глибоко запала у душі присутніх.
У Музеї історії медицини Новограда-Волинського у медичному коледжі, встановлено пам’ятний знак у вигляді полум’я, на якому розміщено світлину Сабіни Галицької.
І скільки б не минуло років, не зітруться з пам’яті імена тих, хто не повернувся з цієї жахливої війни. Будемо пам’ятати Сабіну Галицьку, яка загинула заради мирного неба нашої країни і вписала своє ім’я золотими літерами в історію коледжу, рідного краю.
Виступаючі щиро подякували батькам, які виховали доньку-патріота, поклали квіти до меморіальної дошки та вшанували пам’ять хвилиною мовчання. Мітинг завершився піснею «Нам потрібне мирне небо» у виконанні викладача Олександра Гурдіна та студентки Вероніки Щавлінської.
Відтепер усі ми, ступивши на подвір’я коледжу, будемо зустрічатися з поглядом юної красуні-випускниці. Будьмо гідними усіх, хто став на захист нашої Вітчизни і віддав за неї своє життя. Відповідаймо за свої вчинки, поведінку і будьмо достойними представниками своєї нації з чесним і гордим ім’ям Українець.