Виставку картин «Втеча з мряки» 17 квітня у Музеї родини Косачів презентував молодий ветеран війни, громадський діяч Олекса Коба з Полтави.
«У нашому місті живуть багато учасників АТО та їх сімей, які хочуть пройти цей період і повернутися з нього. Думаю, Олекса може нам у цьому допомогти. Дякуємо Музею родини Косачів, відділу культури міської ради, що підтримали нашу ініціативу», — сказала організатор виставки, фотограф Катерина Кармазіна, яка запросила до нашого міста Олексу Кобу. Діятиме виставка до 24 квітня, далі — продовжить мандри Україною. Вона вже відбулася у Полтаві, Дніпрі та Луцьку, тепер — у Новограді-Волинському.
Як розповів Олекса, для нього це є способом діалогу з суспільством. Проте, був час, коли спілкуватися ветерану АТО не хотілося ані з ким. Півроку після війни він був морально закритим, виставляв рідних за двері, коли вони хотіли допомогти.
— Чи може малювання стати виходом із такого стану? У моєму випадку це був особистий інструмент для мене. Для когось цим може стати щось інше — те, що допомагає втримати контакт із реальністю. Це важливо для адаптації після війни, але цього замало. Бо якщо є серйозні проблеми, то потрібна робота з психологом.
У травні 2014-го року Олекса пішов добровольцем захищати Україну у складі батальйону «Дніпро-1». На війні отримав два поранення, звільнився у 2016-му, а після того, захищаючи знайомих від рейдерської атаки, отримав ще 11 ножових поранень, потрапивши до реанімації. Саме там почув згоду на пропозицію шлюбу, не здався після випробувань воєнного та цивільного життя. Зокрема, став корисним для суспільства і відкрив у собі новий талант:
— Повернувшись зі Сходу і прокинувшись одного, такого ж закритого від усіх істот і мрячно-мертвоемоційного ранку, я спалахом зрозумів: за довгий час, крім як повернутись назад в окопи, у мене з’явилося бажання придбати фарби і полотно — без остраху на те, що я тим ніколи не займався. Зішкрібши останні кошти з підробітку, який на той час був, я придбав це все. І так почалася історія виходу з внутрішньої мряки.
Свої картини ветеран називає запитом на критичне мислення у суспільстві: «Ми часто зашорюємося, костеніємо, а коли приходять нові «штуки» у наше життя, — ми їх просто можемо не побачити».
Понад тридцять картин — не про війну, нести яку в творчість Олекса не захотів. Вони — про його внутрішні переживання, пошук гармонії в собі та метафізичні фантазії. Окремий цикл картин — про рутину: «Коли ти приймаєш темряву навколо себе, то вона перестає бути темрявою, і можна побачити у ній абсолютно інший зміст».
«Агресія Росії — це повний абсурд у 21-му сторіччі, — вважає ветеран. — Мене війна навчила людяності, пацифізму, я став добрішим. Не до ворогів, а до людей».
Після повернення з АТО, чоловік долучився до реабілітаційної програми ГО «Побратими». Став ко-тренером програми соціальної адаптації ветеранів, котрі повертаються до цивільного життя за принципом «рівний — рівному», а також — співзасновником студії «IT BRO». Окрім розробки web-рішень, разом із побратимами безкоштовно навчають ветеранів комп’ютерній справі. Наразі, на першому курсі навчання проходить 106 ветеранів.
В анотації до виставки можна прочитати: «Вас очікує юнгіанська екскурсія архетипами нашої свідомості, які розкриваються у роботах». І справді, автор використав чимало наукових, історичних фактів про космос, фізичні і природні явища.
«Олексо, чи вдалося вийти з мряки?», — з огляду на назву виставки, запитала ветерана. «Я отримав ключ до неї. Тепер можу заходити туди, коли потрібно — вона перестала бути для мене чимось поганим», — відповів колишній АТОвець. Розповів, що продовжуватиме малювати. Наступні його картини будуть пов’язані з міфологією, переплетеною з українською сучасністю.