— Так, так, тааа-ак. Реклама. І що в ній? Читаємо: «Увага! Дуже сильна увага! Продаються суперкоци! Дуже рідкісні екземпляри! Практично, унікальні! Коци потрапили до нас у сиву давнину. Із галактики Туманність Андромеди. Коли інопланетяни приземлилися на хуторі Патаракі (щоб перекусити), ось тоді парочка коців і вислизнула з космічного корабля і зникла в кущах. Звідтоді коци і почали дуже плодитися в нас. А розумні які! А ще провидці! Лікують! Біду від дому відганяють! Добро притягують! І багато чого іншого.
Деталі при покупці коца.
Рекламодавець Ай Коц».

— Алло! Доброго дня!
— Здраствуйте!
— Кгм…
— Ай Коц у апарата!
— Кгм… А ви той коц, що з тої галактика, чи людина із Землі.
— Землянин!
— А як же, той, Коц?
— Просто співпало. А може, й не просто.
— Мені б коца одного.
— Будь ласка!
— А що воно за звір?
— На вигляд — звичайний кіт. Чи кицька.
— Кицька-а?
— А ви не комизьтеся одразу! Навряд чи в кого ще є коти-коци з такими унікальними даними. В основному, плодячись у нас, вони ставали простими котами. Тільки одиниці лишалися коцами.
— А звідки ви знаєте, що вони саме, кгм, звідки закинуті?
— Контакт був. З Андромедою. Їхньою головною.
— Ясно. А що ще ті коци можуть?
— Погоду передбачають. Наприклад, якщо буде дощ, то чухають за вухом, а якщо сніг, — під хвостом.
— А якщо сонячно?
— Регочуть.
— А що ще вміють коци?
— Коли мають прийти гості, то дуже чхають. Так чхають… А ще можуть сусідові записку віднести. До магазину збігати. Пульт від телевізора принести. Кави заварити.
— А ще що?
— Хату стережуть. Он днями якийсь собацюра до малих коців причепився. То дорослі коци з таким страшним криком погнали того пса, що той до самісінької річки верещав. В очерети собаку загнали. Досі там сидить.
— То, може, у вас тигри?
— Гірше. Тобто, зліші, але добрі. Лишилося тільки двоє коценят.
— Беру обох…

— Алло! Ай Поц?
— Ай Коц!
— Еге ж, еге ж.
Ваші коци щось не той. А той…
— А шой?
— Посилав їх у магазин — не йдуть. Каву не заварюють. Пульта не несуть. Злодії лазять. А коци лежать. Лежать і їдять. Лежать і їдять. Лежать і…
— Треба, щоб підросли.

— Алло! Підросли вже. Коци. І ні в зуб ногою. Забирайте їх к такій-то мамі! Й віддавайте гроші. Чуєте, Ай Коц?
— Ай Коца вже немає. Немає. Немає…
— А де він?
— Забрали. Забрали. Забрали…
— Куди?
— Туди. Туди. Ну, ви, певно, зрозуміли куди. Ви теж туди хочете?
— Ні-ні, що ви! Мені і тут добре. З коцами…