Монетизація — це така штука, коли певна категорія людей субсидії або пільги отримує «живими» грошима. Це, щоб малозабезпечений сам міг платити кошти за комунальні послуги. І її, оту саму «монетизацію», нещодавно ввели в дію.
Звичайно, є спокуса, отримавши ці «монетки» на руки, використати їх, наприклад, на штани або на сало…
Скажу одразу, такий підхід накличе небажані наслідки. Ну, самі знаєте: пеня, штрафи, відключення…
А воно вам треба?
Та ото ж…

В одній із інстанцій.
— Здрастуйте!
— Здрастуйте!
— То що, оті «монетки» вже прийшли?
— Поки нічого не знаємо. Як воно буде там… Коротше, прийдіть, так, через тижнів два.

Через два тижні.
У Водоканалі.
— Здрастуйте!
— Здрастуйте!
— Як там мої «монетки»? Не допливли?
— Ви про що, цікавий?
— Кажу, як мені за водопостачання платити? Повну ціну чи, може, вже ті «монетки»…
Обрадували:
— Прийшли. Тільки не до нас.
— А куди??!
— Може, в «енергозбут»…

— Здрастуйте!
— Здрастуйте!
— Я — Копичка. Іван Петрович. Я у вас уже був. Пільговик я. Ви казали, що незабаром мають прийти кошти. Добігли? По дротах? «Монетки»?
— Кгм... Не по дротах! І не «монетки», а перерахування коштів на оплату послуг за електроенергію.
— Ну і?!
— Добігли… Тобто, прийшли.
— Слава тобі…
— Але не до нас.
— А куди???
— Мабуть, до газовиків.
— А чого ж до них-то?
— Ой, важко сказати…

— Здрастуйте!
— Здрастуйте! А! Це ви!
— Еге, я. Копичка. І-і…
— Та пам’ятаю. Прийшли.
— Слава тобі… До вас прийшли?
— Та до нас.
— Усі?
— Усі.
— А чого всі до вас?
— Так вирішили. Де більше грошей треба платити за послуги, туди всі кошти і йдуть.
— А що потім?
— Решта розподілиться.
— На воду? На електроенергію?
— Вгадали.
— А чого таки оті монетки докочуються якось дивно?
— Ну, ми ж не винні.
— Розумію. Це все Нак… Наф… Нах…Газ…
— Діду! Не тільки «Нак… нах»… Тьху ти! Зарядили!
— Та я що… То коли ви решту перешлете до Водоканалу, до…
— Ждіть!
…Жду. Коли ті «монетки» докотяться, куди слід.
А чи докотяться? Самі знаєте, як важко розлучатися з грошима…