Пенсіонерці Цяточці на мобільний телефон прийшло СМС: «Терміново заберіть 350 тисяч гривень! Дзвоніть за номером…».
— Дякую! — зраділо вигукнула стара і… сіла за комп’ютер.
А наступного дня пенсіонерка Цяточка набрала номер телефону з отого СМС, що прийшло їй учора.
Відповів молодий чоловічий голос:
— Це хто?
— Дід Пихто! Тобто, бабка Пихто!
— Не зрозумів.
— Дякую за підтримку!
— Яку ще підтримку?
— Грошову.
— Грошову? Ви не туди потрапили.
— Туди, туди! Отже, ще раз, синку, дякую красно! Дуже вчасна підтримка. Якраз пенсія моя розійшлася.
— Та нікого я не підтримував! Та ще грошима.
— Мені подобається, синку, твоя скромність. Ну, бувай!
— Бувайте…
І вже через години дві Цяточці подзвонили на мобільний.
— Алло!
— Слухаю?
— А ви хто?
— Дід Пихто! Тобто, баба…
— Ви мені недавно дзвонили про «підтримку»…
— Ще хочете мені допомогти?
— Верніть гроші. Гм… Гм… У-у-у…
— Які гроші?
— Мої. У-у…
— Я планую їх на благодійність віддати.
— Не треба!
— Треба, синку. Треба. Знатимеш, як людей дурити. Шахрай!
— А як вам вдалося прокрутити таку аферу?
— Грошики зняти з твоєї картки?
— Гм-гм-гм… М-м-мммм… У-у-у…
— Не хникай, сопля!
— Вам хтось допомагав?
— Ех, молодо-зелено. Я на пенсії. В мене безсоння. Часу в ме-неее… Коротше так, синку. Заведуться бабки — дзвони! Хі-хі-хі!
— У-у-у-у-ууууу…