22 травня встановлено датою вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців 30-ї ОМБр, які загинули в Рубіжному

22 травня встановлено датою вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців 30-ї ОМБр, які загинули в Рубіжному

Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 19 травня 2020 року №363 «Щодо вшанування пам’яті військовослужбовців 30-ї ОМБр, загиблих 22 травня 2014 року під час бою біля залізничного вокзалу м. Рубіжне», 22 травня встановлено датою вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, які загинули в ході бойових дій 2014 року в м.Рубіжному.
Шість років тому під час свого першого бою на мосту між Лисичанськом і Рубіжним зведена група потрапила в засідку, влаштовану місцевими сепаратистами. Ті повалили дерева та заблокували підрозділ між Сіверським Дінцем та Рубіжним. А згодом російсько-терористичні війська завдали потужного удару по армійцях.
За 2 місяці Рубіжне визволили від окупантів, і вже 5-ий рік поспіль волонтери та місцеві патріоти зустрічаються на місці бою, щоб згадати про загиблих. Цього року до них долучилися і військові 30-ї ОМБр, які брали участь у тому бою, а нині тримають оборону на Луганщині.
Пропонуємо вашій увазі звернення до новоград-волинців від мешканки міста Рубіжного Валентини Овчаренко з приводу подій шестирічної давнини та сучасної оборони Луганщини:
«Доброго дня, шановні жителі далекої від нас Житомирщини, а саме: Новограда-Волинського! Чому саме до вас, новоград-волинці, я звертаюсь?
22 травня 2014 року на нашій рубіжанській землі за наше таке мирне, таке красиве містечко поклали життя сини Новоград-Волинщини. Сумно і важко говорити про те, що вже шість років іде війна. Можливо, хтось зі мною не погодиться, але для мене — це справжня війна! Я маю право так говорити! Бо мій син, як і ваші рідні, найдорожчі, захищали колись нашу землю, наше Рубіжне, так і він ось уже з 2015 року на передовій.
Мені хочеться зараз звернутися до вас зі словами найщирішої подяки за те, що ви виховали справжніх патріотів. Ніхто з них, мабуть, і не думав про те, що їхні життя обірвуться так несподівано, так рано. Але не побоялися, захищали такий далекий від них Донбас, таку далеку від них Луганщину. Мабуть, тому, що саме з нашої Луганщини починається Україна. Адже саме Ганна Гайворонська, наша луганська письменниця, сказала: «Луганщина — це світанок України». І це дійсно так.
Дорогі жителі Новограда-Волинського, дорогі рубіжани, мабуть, для того, щоб наша Україна дійсно стала єдиною, стала монолітною, нам треба не забувати про єдність. Адже тільки в єдності, тільки об’єднавши наші зусилля, ми зможемо з вами відчути по-справжньому, що таке мир. І тоді дійсно повернеться до рідної України і ота окупована частина Луганщини і Донеччини. Надзвичайно вірю в це. Переконана, що оці жахіття закінчаться якнайшвидше.
І ще раз низький вам уклін від нас, від жителів Луганщини, за те, що ви — разом із нами, що ви розумієте наші болі, наші страждання. Що ви, як можете, допомагаєте і словом підтримки, і надаєте гуманітарну допомогу. А найголовніше — посилаєте своїх синів, своїх братів, чоловіків, батьків на війну. Хоча не кожен із вас може сказати, що абсолютно, стовідсотково впевнений у тому, що вони повернуться на вашу Житомирщину, на вашу рідну землю живі, здорові і повернуться як переможці.
Дай, Боже, нам усім глибокого розуміння, що таке єдність, що таке спільність у боротьбі. Дай, Боже, нам усім об’єднатися, згуртуватися і йти впевнено до мети, яка зараз найголовніша. Щоб над Луганщиною і Донеччиною було чути тільки веселий радісний сміх. Щоб якомога частіше справляли тут весілля, і щоб ми запрошували вас на нашу Рубіжанщину, на нашу Луганщину, наш Донбас, як найдорожчих, найбажаніших гостей!».
Олена ОБУХ, т.в.о. начальника відділу інформації та зв’язків із громадськістю міської ради