— Привіт, Іванівно!
— Салют, Семенівно!
— Ти де?
— В акаунті.
— У нокауті?
— В акаунті, глушмане!
— Ну, глухувата трохи.
— Знаю. А ти що робиш?
— Га?
— Що робиш, пень глухий?!
— За ноутом сиджу.
— Скайп врубила?
— Усе на взводі!
— А чого я твою фізіономію не бачу? А… Уже намалювалася. Чого плямкаєш?
— Бутера жую.
— Смачного!
— Дякую! А я вчора, Іванівно, шопінг собі влаштувала.
— Ну-ну?
— Класний прикид купила.
— Який?
— Кажу ж, що суперовий!
— Де купила?
— Ну як де? У бутику. Секен хенд називається.
— Ну, а де ж ще, як не там!
— Га?
— От глуха тетеря!
— Що?
— Проїхали.
— Куди поїхали?
— Кажу, Семенівно, що мені вранці на комп цікаве мило прийшло.
— Від кого?
— Вгадай!
— Та не вгадаю.
— Від однокашника Пиндерука.
— Та ну?!
— Еге.
— І що, човгає ще старий шкарбан?
— Глядить себе. То й човгає. Я потім із ним випадково в чаті здибалася. Пригадали школу. Піонерські походи. Козаки-розбійники. Багаття…
— Круто!
— Ага. Я йому там такого понаписувала, що мене аж забанили.
— А що ти такого нашкрябала?
— Та про першу зорю. Про кохання-зітхання. Про квіти лютики, які пішли за кущики.
— Ну ти накосячила, Іванівно.
— А… Як з гуся вода.
— Ех, було!
— Було та загуло.
— Кажуть, Іванівно, нам пенсії трохи докинули.
— Багато?
— Не знаю ще.
— Треба прогуглить, Семенівно.
— А я, знаєш, Іванівно, до нашого однокласника Пиркала на фейсбук заходила. З днем народження його привітала. Він мені колись подобався!
— Той пень трухлий ще в депутатах треться?
— Та він там уже прижився. Як ото щепа до гілляки.
— Та він і в класі діловий був. За косички мене, паршивець, завжди смикав. Нічого, я йому такий пост у фейсбук виставлю!..
— Тільки без фейків.
— Та по цимбалах! Гаразд, Семенівно. Подивлюся на сон грядущий якийсь відосік.
— Га?
— Бач, коли говорила про першу зорю і про твого Пиркала, то добре чула! Кажу, фільму якусь подивлюся!
— А-а! А я вчора, Іванівно, класну еротику дивилася.
— Ой, держіть, а то впаду!
— Га?
— От глушман! Кажу: тобі вже та еротика, як мертвому кадило.
— Ну, сорок п’ять, сорок п’ять, баба ягідка оп’ять!
— Сорок п’ять у квадраті!
— Га?
— Скажи своєму Арнольду, щоб він тобі з вух пробки повибивав.
— Пробки в тебе повибивало?
— Цирк на дроті!
— Шо?
— Капшо! Завтра жду тебе в Макарівни. На вечірці. Прикид свій новий натягни.
— Га? А! Ага! Чао!
— Та гут бай, глушмане!