До виборів залишилося неповних три дні. Керуючись законами про вибори та про засоби масової інформації, ми намагалися на сторінках «Звягель-Інформу» надавати рівні можливості для агітації всім кандидатам, у всякому разі, всім, хто цього бажав. Повірте, нам це було робити зовсім непросто.
Маючи власну думку на хід передвиборчої кампанії, я не ставлю за мету когось у чомусь переконати. Але, можливо, моя інформація декому просто допоможе зорієнтуватися і зробити більш правильний вибір.
МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ
На жаль, за «високими матеріями» ми майже забули про вибори депутатів до місцевих рад, маю на увазі сільські, селищні, районну та міську раду. Сьогодні це не менш важливо, ніж формування Верховної Ради, адже стосується нашого повсякденного життя в селі і місті. Більше того, якщо основне завдання народних депутатів — творити закони, то місцеві депутати повинні їх реалізовувати, що, як показує практика, набагато важче, а інколи просто неможливо.
Організовано пройшла підготовка до виборів у нашому районі. По суті, наперед було визначено, хто має бути депутатом сільської та районної рад — це, в першу чергу, керівники всіх рівнів, дехто серед яких без депутатського мандата просто не уявляє себе на керівній посаді. Загалом не прийнято в нас так, щоб депутатом був не голова КСП, а економіст, не директор школи, а вчитель... У окремих селах — Горбаші, Дідовичах, Курчиці, Лебедівці, Лучиці, Майстрові, Поліянівці, Токареві, Федорівці, Чижівці — вибори в районну раду будуть безальтернативними. Всього ж на 80 депутатських мандатів у районну раду є 140 претендентів, коефіцієнт більший від один до одного за рахунок Городниці та Яруня, вони завжди були більш активними на виборах.
У місті ситуація протилежна: тут виявили бажання стати депутатами міської ради 193 кандидати. Місць 39, тобто один до п’яти. Сама по собі така активність радує, хоча, м’яко кажучи, мабуть, дехто надто переоцінює свої можливості. Прагнуть стати депутатами 32 пенсіонери, 35 працівників освіти, 24 лікаря, 19 працівників комунального господарства міста. Трьом претендентам понад 75 років.
Давайте ще раз уважно подивимося на претендентів, щоб не стали наші ради, як завжди, «машиною для голосування».
Ми забули, вірніше, комусь вигідно, щоб ми не знали, що основна фігура в місті і, районі селі — не голова, не виконком, а депутат. Адже всі питання, що стосуються бюджету, землі, власності, охорони природи, правопорядку, освіти, медицини і т.д., належать до компетенції саме рад. До речі, рада може висловити недовіру як виконкому, так і голові. Власне кажучи, законом передбачені практично необмежені депутатські права.
Чому ж тих прав не дотримуються? Тому, що на першій чи на другій сесії новообраної ради депутати голосують за рішення, підготовлене виконкомом, приблизно такого змісту: «Передати повноваження ради, передбачені Законом ст. 27-41 — виконкому». Все. Після цього депутат займається лише наданням довідок виборцям про те, хто, що і скільки виростив у своєму підсобному господарстві.
Що робити? Рецепт простий: обирати в ради не за професійною належністю, а за реальні справи і за активну життєву позицію.
ОБЛАСНА РАДА
Завдання, які стоять перед обласними депутатами, власне кажучи, схожі і з місцевими, але на більш високому рівні, і потребують від кандидатів, дещо вищого рівня підготовки. По району нам необхідно обрати трьох депутатів до обласної ради, а претендентів — 10. Якби це залежало від мене, жителя міста, я б проголосував за Л.М.Мартинюка — голову райдержадміністрації, Ю.Р.Вайсберга — головного лікаря міськрайТМО та С.А.Нусбаума — директора держлісмисгоспу.
У місті також обираємо трьох депутатів, але це зробити набагато важче, тому що претендентів — 21. Переважна більшість — це відомі в місті люди, але серед них тільки дві жінки, одна з яких — Лариса Гембарська, відповідальний секретар нашої газети. Я проголосую за свою колегу та за М.Є.Паламарчука — директора ПТУ і економіко-гуманітарного коледжу і С.Ф.Портянка — директора хлібозаводу. Це люди, які не байдужі до проблем нашого міста: вони своєю працею довели, що можуть і знають, як покращити наше міське життя.
ВЕРХОВНА РАДА
П’ять претендентів, чотири явних лідери: В.В.Савицький, Ю.П.Спіженко, Б.С.Розенблат, М.П.Жуковський. Я не входив у штаб будь-кого з кандидатів, проте в силу своїх службових обов’язків мав змогу два місяці спілкуватись з кандидатами особисто або через їх помічників. Який висновок? Безперечно, кожен з кандидатів — це особистість.
Я вважаю, що нам пощастило на земляків. Голова Адміністрації Президента В.М.Литвин та його колега В.В.Савицький, безумовно, мають найбільше можливостей допомогати нашому округу у вирішенні його насущних проблем. Вони це доводять сьогодні на ділі і хочеться вірити, що робитимуть так і надалі, незалежно від результатів голосування. Адже тут — їх батьківщина.
Ю.П.Спіженко — високоерудована людина, інтелігент, діючий депутат, який достатньо оволодів законотворчою діяльністю і зумів у правовому хаосі вирішити багато як власних, так і регіональних проблем.
Б.С.Розенблат дещо вирізняється зі звичної компанії кандидатів. Бізнесмен, який разом з батьком, створивши виробниче об’єднання «Фаворит», довів, що для того, аби заробляти гроші, не обов’язково виїжджати за кордон. Майже 150 тисяч жителів села щомісяця отримують від його фірми реальні доходи. Він на ділі засвідчив, що селянин, маючи у своєму господарстві корову, може жити, ростити і вчити дітей. І буде дуже шкода, якщо у випадку його невдачі на виборах для АТ «Фаворит» настануть аж надто скрутні часи.
М.П.Жуковський — кандидат від Компартії. Він належить до тієї когорти партійних секретарів, на позитивному образі яких виховувалося старше покоління. Але світ змінився...
ПАРТІЇ
Якщо подивитися на активність політичних партій в нашому місті і районі за останні два місяці, можна зробити висновок, що поряд з традиційно організованими комуністами і соціалістами значно зріс авторитет соціал-демократичної партії. Решта партій скільки-небудь відчутного впливу на події, пов’язані з виборами, не мають, незважаючи на амбіції своїх лідерів.
Навряд чи в місті після виборів залишиться хоча б один блок або партія з тих, що роздають сьогодні виборцям щедрі обіцянки.
Міська ж і районна організації СДПУ(о) мають в своєму активі близько 1000 членів, і вони являють собою реальну силу.
МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Правду кажучи, ще два місяці тому не думав, що можу проголосувати за когось іншого, крім М.О.Іванюка. І не тому, що мене, як громадянина, повністю задовольняє діяльність влади, а тому, що достойної альтернативи не було.
Не хочу говорити про недоліки в роботі нинішнього голови: критикувати завжди легше. Ти більше, що демократію кожен розуміє по-своєму.
Свій вибір я зробив на користь М.П.Боровця. Ми з ним товаришували майже двадцять років. І я, мабуть, як ніхто інший, знаю його позитивні риси та його недоліки. З самого початку був проти його висування і попереджав, що вибори — це часто «гра без правил». Але ніщо його не зупинило. Почавши практично наодинці свою передвиборчу кампанію, він має сьогодні тисячі прихильників і щиро прагне змінити життя в нашому місті на краще. Я переконаний, що з обранням на посаду міського голови М.П.Боровця подих перемін торкнеться усіх владних структур. Зміна керівних кадрів у будь-якому суспільстві, на моє глибоке переконання, це — здебільшого прогрес.