Новоград-волинці здобули Кубок дружби слов’янських народів у міжнародному дитячому таборі «Кринічка-2008»
Міжнародний табір дружби дітей слов’янських народів «Кринічка-2008» чекав на нас, лідерів Палацу шкільної молоді міста Новограда-Волинського, з 27 червня по 5 липня 2008 року. Ми висловлюємо щиру вдячність міському голові Миколі Боровцю, начальнику управління освіти і науки міської ради Ользі Ільяховій та директору Палацу шкільної молоді — Ользі Добровольській за реалізацію дитячих мрій. Країна Білорусь радо зустріла братів-слов’ян — восьмеро учнів 8-10 класів із шкіл міста та їх керівників Валентину Найдюк та Олену Костюк. Це були, мабуть, найяскравіші хвилини нашого життя, ми перегорнули найцікавішу сторінку нашого дитинства.
Нас радо прийняв у свої обійми в перший день приїзду дощ на всю ніч. Ми відчули розгубленість, коли не змогли з першого разу правильно поставити туристичні палатки, коли рубали дрова, але все це були наші перші невпевнені кроки на білоруській землі. Маленький острів дитячої творчості — чистої, світлої індивідуальності кожного, енергії, почуття власної самодостатності, розвитку лідерських якостей — так ми назвали наш табір «Кринічка». Представники 31 команди з Білорусії, Росії, України, Литви зібралися на цьому форумі дружби і злагоди слов’янських народів. 28 червня відбулося відкриття 16 ювілейної табірної зміни. Наша Катя Титаренко, учениця 8 класу ЗОШ №5, представляла Україну і гідно впоралася з роллю ведучої.
Неперевершене почуття національної гідності... Ми співали гімн України, співали українські пісні, виконували національний танок «Козачок» і вже тоді вірили в те, що Кубок дружби слов’янських народів буде вручено вперше українській делегації саме з Новограда-Волинського.
У цей же день відбулася презентація «Дім, в якому ми живемо». Загін «Лідер» отримав диплом за кращий авторський проект. Це була наша перша спільна перемога, а всього за всю зміну їх нараховано 7.
Нічна дискотека, багаття дружби, а кожного ранку на нас чекала ранкова зарядка і сніданок з улюбленими, і такими звичними, стравами: гречаною, рисовою кашами, вермішеллю та тушонкою, а на обід — традиційний український борщ.
29 червня — презентація молодіжної преси. Ми презентували свій випуск газети «Школи лідера» — «Україна — Білорусь — Росія: сузір’я — 2008». Кожен день — свято для дітей, сюрпризи, несподіванки, що подарували нам голова Рогачовського районного виконкому Богайчук Віктор Леонідович, директор Рогачовського районного центру позашкільної роботи Наумова Віра Сергіївна та завідувач відділу по роботі з дитячими організаціями Любогощев Валерій Леонідович.
Згадується День «незвичайних справ». Дискотека в цей день починалася о 5 годині ранку. Загін «Лідер» у повному складі вийшов на цю ранкову подію. У цей день не можна було вдягатися в звичайний одяг, всіх, хто цього не встиг зробити, кидали в озеро. Наші хлопці — Датчук Денис, Сільвертюк Сашко, Гончарук Олексій та Широкопояс Олександр — очолювали ця подію.
3 липня був відповідальний день для нас. Це був день України та Росії. Цілий день ми вели слов’янське радіо, проводили «веселі каруселі», де навчали українських пісень, танців, звичаїв нашого народу, його славну історію. Чудово представили нашу Україну Чайковський Едгард і Титаренко Катерина. Їм було вручено диплом за кращий авторський проект у рамках фестивалю презентацій «Дім, в якому живемо». А конкурс «Самодєлкіна пісня» — не забудеться ніколи! Ми, з командиром загону Сашком Широко поясом, переродбили пісню Олега Газманова «Офіцери» — і перемога, 1-ше місце.
Часто буде згадуватися естафета серед вожатих, коли вболівали діти, а змагалися дорослі. Вожатим довелося скакати на «дерев’яному коні», катати носом по землі картоплю, переносити «животами» величезний м’яч. Стільки емоцій і... нагородження Найдюк В.І. та Костюк О.М. — керівників загону «Лідер» за абсолютну перемогу в спортивно-туристичній естафеті серед вожатих міжнародного табору «Криничка».
А ще проводилися інтелектуальні ігри, спортивні змагання з футболу, волейболу, різноманітні конкурси. На фестивалі талантів наш Едард Чайковський за виконання української пісні «Наша родина, Україна» і «Друзі мої» отримав перше місце.
Наступив день від’їзду. Спогади.... Друзі... Подарунки і сльози. Ми від’їздили 5 липня, о 2 годині ночі. В руках у наших дітей — Кубок дружби слов’янських народів, який нам вручили 4 липня в день закриття табірної зміни.  Це — перемога єдності та дружби.
Весь табір, а це 500 дітей разом зі своїми керівниками прощалися з нами і вигукували: Україна!, а автобус уже рушав з місця...