Останнім часом усе, що стосується постаті Лесі Українки, замість об’єднувати, схоже на перетягування канату. Люди старшого покоління, які називають себе «лесезнавцями», вважають, що мають право «приватизувати» винятково зручне їм трактування творчості й оцінки життєвого шляху поетеси. При цьому звучать заклики популяризувати Лесю і її творчий спадок серед молоді. А як же його популяризувати, коли всі намагання показати поетесу цікавіше, по-новому, як зараз прийнято казати, «осучаснити» наражаються на шквал критики й нерозуміння?
Більше того, люди, які вважають, що їхня думка в літературознавстві з якихось причин — вища, ніж думка інших, дозволяють собі принижувати свіжі ініціативи. Як-от голова Спілки письменників України Михайло Сидоржевський, котрий днями назвав організаторів новоградського літературного конкурсу (за традицією, що існувала в родині Косачів) «особами з викривленими мізками».
Ось дослівно зі сторінки у Фейсбуці Михайла Сидоржевського:
«КЕПСЬКИЙ ЖАРТ НАД ЛЕСЕЮ УКРАЇНКОЮ
До 150-річчя Лесі Українки на її батьківщині, у місті Новограді-Волинському, що на Житомирщині, вирішили провести літературний конкурс. Про це повідомив novograd.city з посиланням на відділ культури і туризму Новоград-Волинської міської ради.
Зрозуміло, що це гарна ідея, яку варто лише вітати.
Однак ініціатори конкурсу, керуючись якоюсь абсурдною, якщо не сказати ідіотською логікою, вирішили чомусь назвати його «Кепський жарт» (?).
Я нічого не переплутав: літературний конкурс до 150-річчя Лесі Українки носить назву «Кепський жарт».
Виявляється, автор такої ідеї дещо обізнаний з творчістю поетеси. Він знайшов «першоджерело» до «кепського жарту».
Ось воно. «Мені часом здається, — писала Леся Українка в своєму щоденнику, — що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт».
Цей «жарт» — початок розвитку сухот кісток, туберкульозу, з яким Леся Українка боролася все життя, віддавши цій нерівній боротьбі велику частину свого дивовижного таланту і життєвої снаги.
Отож назвати так літературний конкурс до ювілею Лесі Українки — хіба це не «вишукане» знущання над великою поетесою?
І хто ця особа з викривленими мізками, котра могла придумати такий «кепський жарт» над Лесею? Совок, безнадійно застряглий у «совєтському минулому», за якого постать Лесі Українки слід було сприймати виключно як нещасну Велику хвору, котра бореться за нещасний трудовий народ проти глитаїв-поміщиків? Чи дуже вже постмодерний представник «креативних індустрій», котрий намагається «осучаснити» все, до чого торкається, при цьому світить порепаними п’ятами?..».
Опублікував і невдовзі… закрив можливість коментувати свій допис, залишивши цю привілею тільки для друзів. Тобто, навіть не дав можливості висловитися тим, хто, на його думку, «світить порепаними п’ятами».
А його друзі не дрімали. У коментарях до допису вони один поперед одного вправлялися в красномовстві (як-не-як — «творчі», мабуть, люди) і рекомендували «набити пику авторам конкурсу», «повідбивати їм руки»... Більше того — обговорення серед друзів цього діяча дійшло до того, що нашому Новограду інкримінували «95 квартал», «заказуху з боку влади»... Словом, вилили більше лайна, ніж сніданку поснідали. «Митці». Що тут скажеш, уміють скласти два слова в речення, а два речення — в абзац. Навіть, не розібравшись…
Нагадаємо, що йдеться про конкурс на тему (не назву) «Кепський жарт», ініційований директоркою Музею родини Косачів Людмилою Гаммою і підтриманий газетою «Звягель» як інформаційним партнером і мною, Олегом Брюхановим, зокрема. Ми про нього вже сповіщали в передноворічному номері.
Незважаючи на «високу столичну оцінку», я, як інформаційний партнер конкурсу, повідомляю, що все — у силі. Більше того, якщо цей конкурс, який ще навіть не відбувся, а вже став таким обговорюваним, то він просто приречений відбутися! І тепер перемогти в ньому стало престижніше!
Із радістю повідомляю, що є погодження з органами місцевого самоврядування про призовий фонд. Тож, друзі, усі, хто може скласти кілька слів у речення, а кілька речень — в абзац, пишіть, творіть і надсилайте твори за адресами: Музей родини Косачів, вул.Родини Косачів, 5-А, м.Новоград-Волинський, 11701.
Е-mail: museum-kosach@ukr.net.
Viber: +38063-016-13-00.
Контактні телефони: (067) 908-17-99, (063) 016-13-00.
Останній день прийому робіт — 01 травня 2021 року.
Вірю, що ми тут, у Новограді, і без «шанованої столичної оцінки» самостійно можемо розібратися, як нам проводити конкурси, під якою назвою і в якому контексті.