Земля пробуджується від зимового сну, весна вступає в свої права — і незабаром на поля вийдуть хлібороби. Про те, які прогнози та перспективи цього сільськогосподарського року, та чому сільськогосподарський бізнес стає для хліборобів загрозливо невигідним — про це наша наступна розмова з начальником управління агропромислового розвитку РДА, кандидатом сільськогосподарських наук Р.М.КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, розпочинається сільськогосподарський рік і цікаво було б дізнатися, які найбільш актуальні проблеми і питання постають перед хліборобами на початку цього року?
— Дійсно, на порі той час, коли аграрії району знову вийдуть у поле, і у рослинницькій галузі агропромислового комплексу розпочнеться сільськогосподарський рік. Нині склалися особливо непрості для економіки умови, тому є потреба ретельно проаналізувати весь наявний потенціал та можливості, щоб не допустити помилок і вжити всіх необхідних заходів, аби правильно організувати роботу всіх структур та механізмів виробництва, що будуть задіяні на проведенні весняно-польових робіт.
— Скільки всього площ планується засіяти та яким культурам цього року сільгоспвиробники надаватимуть перевагу?
— По сільськогоспо­дарських підприємствах загальна посівна площа в цьому році становитиме 33,8 тисяч гектарів. У структурі посівів переважатимуть зернові культури (66% від усіх площ). Яра зернова група займатиме 11 тисяч гектарів. Цього року сільськогосподарські підприємства віддали перевагу таким культурам, як овес, гречка, кукурудза на зерно. Якщо порівняти ці посівні площі відповідно до минулого року, то кукурудзи на зерно плануємо збільшити на тисячу триста гектарів, гречки — на півтисячі та посіяти овес додатково на 400 гектарах. Це все пов’язано з економічними питаннями і реалізацією сільськогосподарської продукції. Ми бачимо, що в країні — великий дефіцит гречки, хоча він надуманий, бо площі даної культури з року в рік не зменшуються, а залишаються стабільними. І правильно було сказано представником Антимонопольного комітету, що не виробник у цьому винуватий, а фасувальники, котрі піднімають ажіотаж і не дотримуються цінової політики.
Хочу наголосити, що в цьому році, як і в минулому, високі ціни на такі технічні культури, як соя і соняшник. Сої в районі буде посіяно близько трьох тисяч гектарів та майже 150 гектарів соняшнику підприємством «Фаворит-Агро». Також із технічних культур задекларував посів у межах 300 гектарів льону-довгунця СТОВ «Агросоюз», і в цьому році розширюються площі посіву картоплі.
— То овочі знову стають рентабельними для виробника?
— Всі ми бачимо, що ціна і на ринках, і в магазинах на овочі надзвичайно висока цієї весни, і, дійсно, досить перспективною є посадка овочевих культур, а також картоплі, якої буде більше до минулого року на 200 гектарів — загальна площа сягне за 500 га.
— Яка ситуація складається з кормовими культурами, що є основою для тваринницької галузі?
— Кормові культури будуть посіяні в межах минулого року, бо розширення тваринницької галузі не передбачається, окрім підприємства «Галекс-Агро», що нарощує виробництво цієї продукції. Хочу відзначити, що сьогодні воно на другому місці по виробництву і реалізації молока, хоча корів там не так і багато, але використовується інтенсивний тип відгодівлі, утримання і, відповідно, гарна селекція.
— Руслане Миколайовичу, чи відчувається фінансова підтримка з боку держави у галузі сільського господарства?
— На жаль, дуже багато сьогодні стоїть питань з фінансування агропромислового комплексу. Поки що жодна державна програма не діє, ніякі кошти ні з державного, ні з обласного бюджету в район з цією метою не вливаються, окрім вже укладених форвардних контрактів. Форвардні контракти мають 6 сільськогосподарських підприємств — це під урожай майбутнього року. А загалом, хоча аграрному фонду півтора мільярда гривень виділено, поки що руху коштів немає.
— І, разом з тим, перед посівною, як завжди, чомусь стрімко дорожчає пальне…
— Так, товаровиробника дуже непокоїть той факт, що в цьому році, як ніколи, зросли ціни на складові виробництва сільськогосподарських культур. Ціна на селітру, скажімо, зросла рівно вдвічі, і на 50% підскочили ціни на паливно-мастильні матеріали. Бачимо, що сьогодні дизельне пальне коштує більш як 9 гривень за літр, і за таких умов надзвичайно важко буде господарювати хліборобам, бо яка то буде собівартість даної продукції, і якою ж буде ціна її реалізації?
Сільськогосподарський бізнес стає загрозливо невигідним, тому що сьогодні і податки, і орендна плата за землю, і ряд інших моментів, призводить до вимивання коштів, яких і так бракує.
— Чи очікуються якісь пільгові кредити для галузі сільського господарства?
— Минулі роки комерційні банки підставляли плече сільгоспвиробнику, надаючи кредити. Цього ж року надзвичайно важко взяти кредит, багато відповідних умов потрібно виконати, щоб його отримати в банку, і такі відсотки — 17-21% — для села, принаймні, сьогодні непід’ємні. Є Постанова Кабінету Міністрів про здешевлення кредитів, відшкодування відсотків, але поки що вона існує лише на папері. Минулого року ця програма також існувала, але жодне сільськогосподарське підприємство, на превеликий жаль, не отримало відшкодувань по відсотках.
— Наскільки ж готові вже новоград-волинські хлібороби до виходу в поле?
— Для комплексу весняно-польових робіт Новоград-Волинському району необхідно 32 мільйони гривень. Із власних джерел сьогодні маємо 12 мільйонів, за звітами сільськогосподарських підприємств. Так що ми бачимо, що існує суттєвий дефіцит. Хоча хлібороби ­роблять все від них ­залежне, аби вчасно ­вийти в поле. А саме — 80% тракторів уже на ходу, так само грунто­обробна техніка вже напоготові. І хочеться відмітити, що одне сільськогосподарське підприємство, а саме ТОВ «Бепек», що проводить свою господарську діяльність у селі Барвинівка, розпочало комплекс робіт із підживлення озимих, яких посіяно на площі 430 гектарів. Підживлення йде в дві зміни, фактично — цілодобово, і нині ця робота вже завершується.