ВЛАДА НАДІЮ ДАЄ, АЛЕ — ОБЕРЕЖНО
Кілька років тому 18-ти сім’ям безквартирних бюджетників виділили житло. Колишній відомчий гуртожиток на околиці «Смолківського» масиву, що відійшов у комунальну власність, влада розподілила між родинами освітян і лікарів, які потребували покращання житлових умов. Утім, радість новоселів була передчасною: умови для проживання у двоповерховому приміщенні такі, що на сьогодні під них підлаштувалися тільки три сім’ї.
Колишній гуртожиток каменедробильного заводу по вулиці Гранітній, 24, розташовується всередині компактного мікрорайону, утвореного з таких же, як сам, двоповерхових житлових будинків. У квартирах немає води і каналізації, двірника тут теж не пригадують, коли бачили востаннє, потребує відновлення дитячий майданчик, «просяться» до зрізу височенні тополі — це непов­ний перелік негараздів, про які мешканці мікрорайону повідали журналістам, коли ми, будемо відверті, помилилися адресою і зовсім випадково сюди приїхали.
Склалося враження, що тамтешні жителі вже й не вірять, що до їхніх проблем у влади колись дійдуть руки. Розповідали, як по воду за будь-якої погоди змушені ходити до колонки, що стоїть у дворі. І за цю «послугу» мусять платити по нормі, не так, як більшість — по лічильнику. Завели мову й про аварійну вбиральню, до якої дітей бояться відпускати, щоб чого лихого не сталося… Воно й зрозуміло: після того, як завод припинив підтримувати інфраструктуру містечка, благоустрій занепав.
Однак, осібно своїми проблемами на фоні згаданого, все ж виділяється будівля по Гранітній, 24. Старий будинок і так потребував ремонту, а після падіння дерева його дах у багатьох місцях просто перестав існувати. Відтак, сирістю проймає, щойно заходиш до під’їзду, холоднеча відчувається навіть у погожий весняний день. Зрозуміло, що за таких умов заселитися у кімнати більшість мешканців не має змоги.
Як вдалося з’ясувати, ви­знавши стан гуртожитку як аварійний, міська влада замовила проектно-кошторисну документацію на проведення ремонтних робіт, що включала також перепланування кімнат під квартири. Було пораховано, що загальна вартість — перевищить 2 мільйони гривень.
— Відсутність державних капіталовкладень не дозволяє силами міського бюджету виконати роботу на таку суму, — пояснює перший заступник міського голови Микола УСЕНКО. — Ми спілкувалися з тими, хто має в той гуртожиток заселятися, і домовилися, що міська влада за бюджетні кошти зробить ремонт даху, решту — жителі за свій рахунок.
— Зараз важко сказати, коли це відбудеться. За підсумками першого півріччя переглядатимемо бюджет. Віримо, що вистачить ресурсів до кінця літа провести ці роботи, — з обережним оптимізмом відповів Микола Григорович.
Повертаючись до проблем мікрорайону в цілому, представник влади наполегливо радить його мешканцям про­явити ініціативу і створити власне об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. По-перше, тоді можна буде розраховувати на бюджетне фінансування. («Держава ухвалила рішення — надавати допомогу на капітальний чи поточний ремонт житлового фонду винятково ОСББ», — зауважив Усенко.) По-друге, в ОСББ у штаті є свій слюсар, електрик, двірник. Усі вони, включаючи керівництво об’єднання, знаходяться поруч, що в більшості випадків пришвидшує вирішення поточних проблем.
Що ж до іншого, то зрізання аварійних дерев у цьому мікрорайоні, за словами представника влади, заплановане на цей рік. А підведення централізованого водопостачання й каналізації, як повідомляла наша газета в минулому номері, спираючись на коментар Миколи Усенка, — має відбутися протягом каденції нинішньої влади.