Зелені жнива — так ще називають заготівлю зелених кормів, сінокіс. Це дуже відповідальна пора, адже за короткий час, по суті, за кілька спекотних тижнів, потрібно встигнути закласти основу галузі тваринництва, забезпечити її кормами на цілий рік. Деякі господарства вже успішно завершили ці роботи, хтось практично на фініші, хоча, як завжди, є й такі, що «пасуть задніх». Останні, звісно, матимуть неабиякі проблеми, адже в сільському господарстві все потрібно робити вчасно. Саме про це наша наступна розмова з начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, кандидатом сільськогосподарських наук Русланом Миколайовичем КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, тривають зелені жнива. Як цього року вони проходять?
— Надзвичайно відповідальний період відбувається на полях Новоград-Волинського району — йде заготівля кормів. Є що в районі годувати — маємо станом на 1 червня 3253 голови дійного стада, корів, а всього маємо 12132 голів. Для такої кількості тварин необхідно чимало кормів.
Цей рік характеризується тим, що протягом квітня-травня випало надзвичайно мало опадів. Це призвело до того, що травостій дуже низький, малопродуктивний, а хто за ним не доглядав, той взагалі укосу не отримав. Ми можемо нині спостерігати типову для кінця липня-серпня ситуацію, коли під дією сонячних променів іде вигорання лук і пасовищ. Але там, де керівники контролюють це питання, де працюють старанно і професійно агрономи, налагоджено і зелений конвеєр, і поля багаторічних трав і кормові культури доглянуті,і дають відповідний результат.
Хочу сказати про те, що ряд сільськогосподарських підприємств завершили вже заготівлю сіна, хоча його, власне, як і грошей, у тваринництві ніколи не буває багато, але в той же час ряд підприємств, а саме — ЗВК «Новоград-Волинський» (Івашківка), СТОВ «Птахівник» (Токарів), ПСП«Колос» (Пилиповичі), повністю завершили заготівлю сіна, на фініші вже ПП «Оранта» (Коритищі), де заготовлено близько 200 тонн цього продукту.
Окремо хочу сказати про приватне підприємство «Галекс-Агро» (Стриєва), де заготовили більше 400 тонн сіна, але там і потреба надзвичайно велика. Дане підприємство закупило новітню кормозбиральну техніку, аналогів якій нема на Житомирщині, та й в Україні є лише декілька господарств, котрі збирають сіно подрібнене в сітки.
Хочу, маючи нагоду, звернутися до керівників господарств із проханням дотримуватися такої структури, як сіножно-концентратний тип годівлі.
Сінажем у нас нині займаються такі підприємства як ПСП «Золота нива» (Середня Деражня), де 100% заготовлено сінаж, ПСП «Поліянівка» і ПСП «Перемога» (Нова Романівка). Завершується заготівля сінажу в СТОВ «Оберіг» (Броники) — в цьому сільськогосподарському підприємстві вже традиційно заготовляється дуже якісний сінаж, з багаторічних трав вико-пелюшко-вівсяних сумішей.
Вже два підприємства району заготовили ранній силос — СТОВ «Злагода» (Ярунь) і СТОВ імені Богдана Хмельницького (Повчино). Хоча у цих товаровиробників не дуже багато заготовлено сіна, але від заготівлі раннього силосу вони відразу перейдуть до сінокосу.
— В які терміни потрібно завершити всі ці роботи?
— Треба поспішати, бо часто виникає така ситуація, коли ще не встигли повністю заготовити корми, а вже потрібно жнивувати — і це викликає надзвичайне напруження у сільськогосподарських підприємствах, бо штат працівників обмежений, і у зв’язку із цим просто неможливо проводити всі ці роботи одночасно.
По структурі кормів варто відзначити, що зросла площа посіву кукурудзи на силос. Відомо, що однорічні трави не настільки продуктивні, як кукурудза, гектар якої дає набагато більше продукції. У структурі посівних площ в цілому збільшилась і кількість багаторічних трав. Особливо це стосується великотоварних підприємств, де посіяна люцерна і перезаложення йде нашою традиційною поліською культурою конюшиною.
— Руслане Миколайовичу, якщо говорити про ріст продуктивності, то хто серед лідерів?
— Серед лідерів — ПП «Галекс-Агро», які сьогодні мають 21,2 кілограми молока на корову і де виробництво валової продукції в день становить 5 тонн 900 літрів. Також ПСП «Перемога», де на корову мають надій майже 16 кілограм, і ПСП «Світоч» (Молодьків) — 11,6 кілограма молока на корову.
Але є і мінус. Мінус 4 кілограми до минулого року у приватного підприємства «Оранта» (Коритище) і СТОВ «Оберіг» (Броники) — мінус 3,8 до минулого року. По району в цілому нині ми маємо надої 11 кілограмів молока в день на корову, хоча кілька днів тому було і 12 кілограмів.
— Чому така різниця лише за кілька днів?
— Річ у тім, що зараз уже проходить період «великого молока», бо травостій стає жорсткіший, менш вітамінізований. Ми знаємо, що саме в травні-червні потрібно звернути велику увагу на раціон поголів’я, на випаси, на догляд, на мінеральну годівлю, на підживлення кормів, бо в липні-серпні йде значне зменшення продукції у зв’язку з природно-кліматичними умовами і погіршенням кормової бази.
— На які молокозаводи сьогодні наші сільгосп­виробники здають молоко, за якими цінами, і чи влаштовують їх запропоновані ціни хоча б частково?
— Сьогодні молоко здається на 9 переробних підприємств Київщини, Хмельниччини, Рівненщини і на власні підприємства Житомирщини — де більше платять, де кращі умови — туди наші виробники і здають молоко. Ціни, звісно, різні — від 2,5 грн до 3,6 грн за кілограм. За найвищими цінами здає ПП «Галекс-Агро», ПСП «Граніт» (Токарів), ПСП «Оранта», «Колос», «Фаворит-Агро» — їм платять більше трьох гривень за літр молока.
Ні для кого не секрет, що ціна на молоко завжди товаровиробника не влаштовувала і не влаштовує. Сьогодні зайдіть в магазин і подивіться — скільки коштує півторалітрова пляшка води і скільки коштує літр молока у магазинах на полиці і порівняйте ці цифри з ціною, що її платять виробнику. Тож реально можна побачити, в які умови поставлені товаровиробники. Треба звернути увагу, що ціна на продукцію залишилася на рівні минулого та позаминулого років, і ніхто не враховує те, що сьогодні дизельне паливо коштує 9 гривень 60 копійок, в той час, коли воно на цю дату в минулому році коштувало трохи більше семи гривень.