На календарі — весна. І хоч, судячи з погоди за вікном, насправді вона трішки забарилася, але приходить свято, яке всім нам дарує гарний настрій, прекрасні почуття і приносить розмаїття у холодні сірі будні, справжнє сердечне тепло і романтику. А інакше і не може бути, бо на календарі — 8 Березня, Міжнародний жіночий день. Чоловіки обережно ховають за пазухою тендітні весняні квіти і поспішають привітати своїх рідних та коханих, жінки так сонячно посміхаються, що від цих посмішок сіре холодне небо раптом починає вигравати веселими барвами блакиті, а десь на лісовій галявині срібна льодова кірка тихо потріскує — це вириваються на волю синьоокі проліски...
Справжні дива може здійснювати щаслива жіноча посмішка, все підвладне ніжному жіночому серцю, яке поспішає творити добро на світі. І саме з таких жінок — тих, що творять добро, — наша співбесідниця, Тамара САХНЕНКО.
Тамара Романівна — унікальна жінка вже хоча б тому, що, будучи талановитим керівником одного з найуспішніших підприємств, ЦМРА №217, вона гармонійно поєднує в собі якості керівника, лідера, ділової і разом із тим сердечної, душевної жінки, яка тонко відчуває красу і всім серцем вболіває за долю рідного міста. Нею зроблено безліч добрих справ, вона — відомий благодійник і меценат, проте ніколи цим не хизується і робить добро лише заради добра. Напередодні свята Тамарі Романівні, за добродійність, вручили високу церковну нагороду — орден Почаївської ікони Божої Матері (фото стор.1 — церемонія вручення), що стало ще одним її визнанням та сходинкою до успіху.
Вже багато років Т.Р.Сахненко очолює міську жіночу організацію і вже багато років переймається та вирішує багато проблем, що стосуються жіноцтва, сім’ї. Тож, напередодні свята цікавлюся:
— Тамаро Романівно, з яким настроєм зустрічаєте 8 Березня?
— Зустрічаю свято з прекрасним настроєм. Знаєте, можливо, не все так безхмарно, як хотілося б, проте я зрозуміла — що ти сам в цьому житті зробиш, те і будеш мати. Так розпорядилася доля, що весь час я працювала на благо рідного міста, свого підприємства, тих жінок, які потребували нашої уваги і турботи. От і вчора, коли ми сиділи у приймальні губернатора, зустріла жінку, мою колегу, з якою разом ми спромоглися допомогти одній тяжко хворій жінці, і взяли під опіку її дітей, допомогли сину з платного перевестися на державне навчання. І тепер мати, в якої немає коштів далі вчити сина, адже їх недостатньо і на лікування, спокійна, бо її син отримає омріяну освіту. І це дуже важливо, це те, заради чого хочеться жити і працювати.
Коли до мене звертаються за допомогою, то я просто не можу відмовити. Звісно, для того, щоб допомагати, потрібно мати певні ресурси — матеріальні, моральні. Але, насамперед, це має бути потребою твоєї душі. На жаль, зараз дуже модно стало «піаритися» за рахунок благодійності. Але коли це потреба душі, то про піар не замислюєшся, реклама не потрібна.
Звичайно, ми не можемо дійти до кожної жінки, достукатися до кожного серця, дати допомогу кожній, хто цього потребує. Проте ми можемо всі разом працювати на благо рідного міста, йти від підприємства до підприємства, посіяти квіти, зробити місто значно ошатнішим, мальовничішим, яскравішим. Адже діти, які виростають серед краси, це зовсім інші діти.
На жаль, побутові проблеми не роблять наше життя кращим. Але потрібно вміти відійти від цього всього і зрозуміти, яке гарне життя, цінувати кожну його хвилину. Ми повинні одна одну бачити і чути, об’єднуватися навколо якихось основних цілей.
Проблем багато, і всі їх вирішити громадській організації неможливо. Адже є цілі відділи, які займаються чи то соціальними питаннями, чи питаннями сім’ї, молоді, спорту. А ми зібрали кошти — і придбали для лікарні дуже необхідний кардіодатчик (43 тисячі гривень), вишили один із кращих на всю Житомирщину рушник та від нашого міста завезли його на обласне свято — красою і задумом цього виробу здивували всіх, а жінок Новограда-Волинського підняли ще на одну висоту.
На найближче майбутнє ми плануємо провести акцію «Від матері доні добро передам». Жінка — це сім’я, це наші діти, це наше майбутнє. Дуже багато успіху чоловіка залежить саме від жінки, яка поряд із ним. Мені завжди хотілося і хочеться об’єднати в нашому місті тих жінок, які не тільки прагнуть, а й можуть щось зробити для Новограда-Волинського, для його жителів. Згадана мною акція має на меті привернути до міської організації жінок найактивнішу молодь, а старші, більш досвідчені, будуть ділитися з ними своїм досвідом, передавати власні напрацювання.
Важливо, щоб і високопосадовці нас зрозуміли і підтримали. На останній зустрічі з нашим земляком Володимиром Михайловичем Литвином я була вражена тим, що він підняв «жіноче питання» на тому рівні, який ми відчуваємо своїм серцем. Це важко розгледіти з висоти державних проблем, але він це зробив. І за це ми йому щиро вдячні.
А ті всі акції, які ми проводимо, зокрема — «Моє квітуче місто» і «Пробіг заради життя», — покликані, щоб на власному прикладі показати, як, незважаючи на важкі часи, можна жити цікавим, насиченим життям. Нещодавно відбулася наша зустріч у музеї Лесі Українки, що тривала більш як три години, вона пройшла в добрій душевній атмосфері, нікому не хотілося розходитися — і це свідчить про те, що нам потрібно зустрічатися, спілкуватися, ділитися один з одним проблемами, приймати спільні рішення.
Ну і ніколи не забувати про те, що ти — жінка, що ти несеш у світ красу і любов. Дуже мені до серця наступні поетичні рядки Ліни Костенко:
Нехай підождуть невідкладні справи,
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми,
Не час минає, а минаєм ми...
Дуже філософські і змістовні рядки. Дійсно, потрібно вміти радіти кожному дню і з нагоди 8 Березня мені щиро хочеться побажати всім жінкам міцного здоровя, оптимізму, весняного настрою, кохання, щастя і успіхів у всіх починаннях!

Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА