Працював Олексій трактористом у селі. Один раз вибрався на полювання. Звичайно, незаконне. Рушниця ще від діда залишилася.

Олексій потупав до лісу. На його окраїні він неодноразово диких кабанів бачив. Його дратувало те, скільки ж смачних біфштексів дарма вештається у лісництві. Одного кабана з лишком вистачить, щоб прокормити співмешканку і тещу до майбутньої весни.
Вечір видався незвичайний і навіть містичний. Світив повний місяць і поливав холодним світлом замерзаючу землю. Сиротливо, по-осінньому скрипів ліс. Туман у низині стелився — тільки верхівки дерев видно.
Олексій почув у густому тумані стукіт копит. Заслужений тракторист зрозумів, що назустріч йому гримить копитами саме мисливське щастя. Він підняв рушницю, прицілився в туман у напрямку стукоту копит і став чекати.
Незабаром у тумані показався неясний силует звіра. Але звіра незвичайного. Істота рухалася просто на нього і була явно не кабаном. За розмірами воно було... Отут тракторист здогадався, що це зовсім не вепр, а лось приголомшливих розмірів. Але головним потрясінням для нічного мисливця була голова невідомої тварини. Точніше, у звіра явно виднілося цілих три голови. Причому, усі вони мерзенно розгойдувалися в різні боки тумана. Відступати було нікуди, Олексій прицілився в потойбічного звіра і вистрілив. Чудовисько стало осідати на передні ноги до землі. І останнім потрясінням для мисливця була передсмертна реакція таємничого звіра. Чудовисько голосно і виразно прокричало в тумані триповерховим російським матом, головною складовою якого було згадування про чиюсь матір. Потім незрозуміла тварина остаточно звалилася на землю, а голови його... побігли в різні сторони.
Ця подія була останньою розумною краплею у мозку тракториста Олексія. Він кинув рушницю убік тієї ж «знаменитої» матері й прожогом кинувся до села.
Вдома Олексій забився у кут, божевільно тіпався і вихлебтав ціле відро води. А через півгодини до нього в хату постукали міліціонери і поцікавилися, чи не він нещодавно стріляв. Чоловік зізнався і почав навіть обіймати міліціонерів — такими земними вони йому тепер здавалися. Щоб у тракториста зовсім не поїхав «дах», міліціонери розповіли Олексію правду. Це врятувало сільського механізатора від неминучого божевілля.
Ранком того дня із села до одного товариша прийшов приятель допомогти лагодити лазню. Після обіду, коли лазня була вже як новенька, приятелі відзначили цю подію як треба. А ввечері господар лазні вирішив відвезти втомленого і підвипившого друга додому на коні. Сіли верхи вдвох на коня і рушили в дорогу.
Отут туман опустився і сховав їх у балці. Так їхали, мовчали хвилин десять, обережно вибираючи шлях перед собою. І раптом пролунав постріл. Кінь із двома зарядами картечі в грудях почав осідати на передні ноги. А нажахані чоловіки, підвівшись із землі, подзвонили по мобільному в міліцію і повідомили про напад. Мисливця вичислити було не складно.
Олексію присудили один рік обмеження волі і відібрали в нього дідову рушницю. Напевно, правильно зробили.