Напередодні Дня вчителя відбулася наша розмова з керівником одного з найуспішніших і найпрестижніших закладів освіти нашого міста — Ю.А.РОШКОЮ, директором НВК «Гімназія імені Лесі Українки» депутатом міської ради. Юрій Антонович висловив свої міркування щодо наступних виборів, які, на його думку, мають стати вирішальними як для Новограда-Волинського, так і для Житомирщини та держави в цілому:
— Як на мене, то для новоград-волинців щодо виборів по мажоритарному округу не може взагалі стояти питання — за кого голосувати? Підтримувати потрібно того, хто робить, свого. І таким є Володимир Литвин.
Щоб не бути багатослівним, назву 5 ключових моментів, які, на мою думку, є визначальними.
ХТО Ж ІЩЕ БУДЕ ПІКЛУВАТИСЯ ПРО ЦЕЙ КРАЙ, ПРО ЦИХ ЛЮДЕЙ, ЯКЩО НЕ ТА ЛЮДИНА, ЯКА ТУТ НАРОДИЛАСЯ?
Перш за все, нам не потрібно вигадувати велосипед. В історії часто так буває, що дається один лише шанс, і якщо ми ним не скористаємося, то повз нас просто пройде і час, і можливості. Новоград-Волинщина дала Україні Голову Верховної Ради, керівника загальнодержавного рівня, і, якщо хочете, можна тут згадати нашого філософа, того ж Сковороду, який сказав: «свій до свого по своє». А хто ж іще буде піклуватися про цей край, про цих людей, якщо не та людина, яка тут народилася і стільки робить для блага свого рідного краю? Питання, як то кажуть, риторичне.
«ЯКБИ ДЕРЖАВОЮ КЕРУВАЛИ ВЧИТЕЛІ, ТО БУЛО Б БІЛЬШЕ ПОРЯДКУ»
По-друге, Володимир Михайлович є освітянином. То чому ж нам, освітянам, не підтримати людину, яка починала свій життєвий шлях і продовжує працювати на ниві освіти? Як на мене, то дуже влучно хтось сказав: «Якби державою керували вчителі, то було б більше порядку». Бо вчительська професія зобов’язує бути організованим, справедливим, мудрим. Власне, таким і є Володимир Литвин.
ЯКЩО НЕ ОБИРАТИ ГЕРОЯ УКРАЇНИ, ТО КОГО ЩЕ ТОДІ МОЖНА ОБИРАТИ?
По-третє, варто згадати, що заслуги Володимира ­Михайловича, те, як він повів себе у дуже небезпечний час і врятував державу у період помаранчевої революції від громадянської війни, визнали свого часу як правляча влада, так і опозиція — і одні, і другі проголосували за те, щоб дати йому звання Героя України. А це говорить про те, що Володимир Литвин — наймудріший політик у нашій державі, який приймає єдиновірне рішення в будь-яких, і в екстремальних також, ситуаціях. І якщо сьогодні йти на виборчу дільницю і не ­обирати Героя України, то кого ще тоді можна обирати?
НАШІ ЛЮДИ МУДРІ, І ВОНИ НЕ МОЖУТЬ НЕ БАЧИТИ ­ОЧЕВИДНОГО: ХТО НАСПРАВДІ ПРАЦЮЄ, А ХТО — ТІЛЬКИ ГОВОРИТЬ
І ще про одне хотілося б сказати: зараз модно стало показувати, як живуть відомі люди, демонструвати їх красиві дорогі вілли на березі моря чи ще десь. А я хотів би водночас, щоб показали ще і їх рідний край, що ними зроблено для своєї малої батьківщини? На жаль, більшість політиків забувають або просто не мають бажання повертатися до своїх коренів. На відміну від них, наш Володимир Литвин ніколи не відривався від своєї рідної землі. І ми, новоград-волинці, можемо тільки пишатися як Володимиром Михайловичем, так і тим, скільки всього зроблено ним для свого рідного краю. Сьогодні опоненти Володимира Михайловича говорять про лобіювання Литвином інтересів своєї малої батьківщини, Новоград-Волинщини, називають мільйонні цифри, що ним сюди направлені. І вони хочуть цим «відібрати» голоси земляків у Литвина? Чесно кажучи, не розумію цієї логіки: хто ж голосуватиме проти того, щоб краще жилося, щоб всі розпочаті справи продовжувалися? До речі, всі ці нападки красномовно свідчать про те, що самим їм просто немає чого сказати про власні справи. Але наші люди мудрі, і вони не можуть не бачити очевидного: хто насправді працює, а хто, тільки говорить.
ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ ­ВОЛОДИМИРУ ­МИХАЙЛОВИЧУ ­ПРОДОВЖУВАТИ ВСІ ПОЧИНАННЯ
До речі, щодо лобіювання, як історик, хочу нагадати коли в Євросоюзі якась країна стає на чолі, то саме її інтереси вирішуються і захищаються в першу чергу. Так само і на рівні держави. Тому немає нічого дивного в цьому — свій завжди стоїть за своє. Особливо, якщо він ще й патріот свого краю, як Володимир Литвин. Нам, землякам, потрібно проголосувати і дати можливість Володимиру Михайловичу продовжувати всі починання.
Взагалі ціна цих виборів — це вирішення майбутнього нашого округу і долі Житомирщини. Бо наше Полісся не є фаворитом, наш край завжди сприймали як тих, кому потрібно давати в останню чергу. І якби не Литвин, ця ситуація ніколи б не змінилася на краще. З Полісся взагалі дуже мало керівників державного рівня. Тому Новограду-Волинському потрібно зберегти того керівника і політика, якого маємо на сьогодні, — Володимира Литвина. І це потрібно не стільки йому, як нам, його землякам. Бо Володимир Михайлович вже відбувся як особистість, як науковець, політик, його знають і визнають у всьому світі.
Галузь освіти Новограда-Волинського надзвичайно багато отримала нових можливостей саме завдяки підтримці і піклуванню В.М.Литвина. Сьогодні активно впроваджується у всіх освітніх закладах програма «вікна і двері», яка дасть сер­йозну економію по теплу, велике заощадження коштів. Те, що велика увага приділяється саме освіті, є надзвичайно важливо і, як на мене, стратегічно правильно, бо як говорив Володимир Михайлович, найкращі інвестиції — це в освіту. Адже ці вкладені кошти вже найближчим часом дадуть велику віддачу.
Маючи нагоду, хочу щиро привітати Володимира Михайловича і всіх колег з нашим професійним святом — Днем вчителя — і побажати всіляких гараздів, успіхів, здоров’я, здійснення всіх задумів і починань!