У видавництві ФОП Євенок О.О. вийшла нова поетична збірка нашого земляка Володимира Даника «Зажинок незалежності», яка вирізняється широким тематичним різнобарв’ям. На сторінках доробку читач знайде іскрометний віршований жарт, народний гумор і гостре слово сатири про негаразди нашого українського сьогодення. Автор з великою щирістю і любов’ю оспівує працю хліборобів, красу рідного краю, колисочку-село, рідну землю, з якої він черпає свій пломенистий поетичний дар. Колектив газети «Звягель» бажає нашому земляку нових творчих злетів, а для читачів газети пропонує вірші з нової збірки Володимира Даника.
ОБЖИНКИ ДОЛІ
З дитячих літ навчали мене мати
І все моє Орепівське село:
— Учися, сину, людям все прощати,
Долай добром нікчемне чорне зло!

Аби добра усім було доволі,
В ріллю я сію жито, пшениці,
Іду до Бога по стежинах долі,
Копаю всім в левадах криниці.

Роблю все це, допоки сонце гріє
У звуках поля, маминих пісень…
З добром криниця — з джерела повніє!
Криниця з злом — міліє кожен день!

Шаную пам’ять матінки-вдовиці,
Беру лопату, хліб і сіль, відро,
Веду онуків в поле до криниці,
Де люди праці черпають добро.
З дитинства я навчився шанувати
Свій рідний край, колисочку-село,
Своїх батьків.., гріхи усім прощати —
Долать добром людське безбожне зло!!!
МОЄ КРЕДО
За працю мозолі несу до хати.
Ужинок мій — хліб чорної муки.
Молюсь до Бога, бо навчила мати,
Творю добро всім — з легкої руки.
Ще прагну ниву житом засівати,
Щоб всім хватало хліба, доброти.
Молитву й плуг — онукам передати
І людям — вповні перейти!