Шановна редакція, допоможіть розібратись із наступним питанням: чи має право банк обмежити мене у праві виїзду за кордон при наявності кредиту? Який механізм такого обмеження та які підстави?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
— Обмежити боржника у праві виїзду за кордон може тільки суд, у випадку непогашення кредиту. Звертатися до суду з даним клопотанням має право банк при подачі позову до суду (в якості забезпечення позову) або державний виконавець на стадії виконання судового рішення з власної ініціативи, або знову ж за клопотанням банку.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Дані обмеження встановлюються, зокрема: Законом України «Про виконавче провадження», Цивільно-процесуальним кодексом України та Законом України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», які чітко врегульовують порядок тимчасового обмеження виїзду громадянина за межі України у разі наявних невиконаних боргових зобов’язань та невиконання рішення суду.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України — до виконання зобов’язань за рішенням.
Згідно зі ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.
Положення ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» регламентують, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта (закордонного), зокрема, якщо:

1. діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання — до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (пункт 2);


2. він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), — до виконання зобов’язань (пункт 5);


3. щодо нього подано цивільний позов до суду — до закінчення провадження у справі (пункт 8).

Частиною третьою даної статті передбачено, що громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують вищезазначені обставини, зобов’язаний здати свій паспорт на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання у місячний термін після виникнення таких обставин. Крім цього, паспорт особи може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Слід підкреслити, що банки часто зловживають своїми правами та просять обмежити у конституційному праві виїзду за кордон і тих боржників, які не ухиляються від виконання судового рішення та навіть не мають наміру залишати територію України у далекій перспективі. Тобто, банки частіше всього мають досить формальний підхід і просять обмежити боржника у виїзді за кордон «про всяк випадок», при цьому, подаючи до суду заздалегідь розроблену «універсальну» заяву щодо всіх боржників окремого банку. А тому й інформація, яка міститься в даній заяві, м’яко кажучи, далека від реальності, та інколи навіть носить характер наклепу. Так, зокрема, банк може зазначити «універсальну фразу», яку пише в кожній заяві: «Боржник більшу частину часу проводить за кордоном», — хоча той там навіть жодного разу не був.
При розгляді судами клопотань банку та подань держаних виконавців щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, особлива увага приділяється наявності факту ухилення від виконання зобов’язань. Як свідчить судова практика, судами не завжди виноситься ухвала про задоволення подання, оскільки судом у ході його розгляду може бути не виявлено достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір ухилятись від виконання судового рішення шляхом залишення території України.
Підсумовуючи вищевикладене, можу зазначити, що сам факт наявності кредиту не є підставою для обмеження права на виїзд громадянина України за кордон. Дане обмеження може застосовуватися у тому випадку, коли є рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом, а боржник ухиляється від його виконання. Заборона виїзду введена для того, щоб не дати можливості боржнику уникнути сплати боргу. Але ж ніяк не для того, щоб просто обмежити його права! А тому, у випадку порушення ваших прав з боку банку, ви маєте право звернутись за захистом своїх прав до суду.