А ПОКИ ЩО ЧЕРЕЗ СНІГОВІ ЗАМЕТИ ПОРОДІЛЛЮ ВІЗ КАМАЗ…
Швидка медична допомога — на порозі масштабних реформ, які почнуть втілюватися в життя вже з 1 січня 2013 року. Закон «Про екстрену медичну допомогу», яким задекларовано й регламентовано механізм реформ, у серпні 2012-го підписав Президент України. Що саме зміниться для пересічних громадян із введенням у дію положень закону, — газета «Звягель» запитала у головного лікаря міськрай ТМО Василя БОРИСА:
СЛУЖБУ «ШВИДКОЇ» ЧЕКАЄ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
— Корінна відмінність із 1 січня 2013 року полягатиме в тому, що керування екстреною медичною допомогою перейде у спеціальні центри, які формуються в кожній області (в обласному центрі). У великих містах області (на прикладі Житомирщини — це Житомир, Бердичів, Коростень і Новоград-Волинський) діятимуть, так звані, підстанції екстреної медичної допомоги. Новоград-Волинська підстанція об’єднає місто Новоград-Волинський, наш район, Ємільчинський, Баранівський та Романівський райони.
Відповідно зазнає змін підпорядкування служби, керування нею і джерело фінансування. Якщо раніше швидка медична допомога фінансувалася з місцевого бюджету, то з нового року кошти на її роботу надходитимуть із обласного бюджету, в тому числі — й фінансування підстанцій.
Одразу хочу завірити, що, попри зміни, ввесь персонал — лікарі, фельдшери, водії — залишаться на своїх робочих місцях.
— Які переваги вбачаються у такому реформуванні?
— Так склалося, що бригади швидкої медичної допомоги не завжди виконували властиві їм функції. Мається на увазі обслуговування викликів дільничних та сімейних лікарів, виклики для проведення ін’єкцій онко­хворим тощо. Власне, у нашому лікувальному закладі ще з 2001 року для таких потреб створено пункт невідкладної допомоги при поліклініці. Якщо диспетчер «швидкої» отримує такий виклик, то він його переадресовує на цей пункт. Але в інших районах згадані функції досі покладені на бригади «швидкої». Тобто, зараз має місце певна відсутність оптимізації роботи, яка буде подолана при успішному втіленні реформ.
Ключовий момент: із набуттям чинності даного закону, відбудеться розмежування понять «екстрена» і «невідкладна» медична допомога.
У ВИКЛИКІВ — РІЗНІ СТУПЕНІ ПРІОРИТЕТУ
— Для більшості ці поняття є синонімами. У чому ж тепер полягатиме відмінність?
— Вона чітко регламентована постановою Кабінету Міністрів, у якій зазначається, що до категорії екстрених належать такі виклики: звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що супроводжується знепритомненням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб. Також сюди входять звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.
Екстреними також прийнято вважати звернення, зумовлені усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураження електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодження, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо; порушення нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).
До категорії неекстрених належать: звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом. Крім цього, сюди віднесені звернення, зумовлені загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.
«ЕКСТРЕНО» — 10 ХВИЛИН, «НЕВІДКЛАДНО» — ДО ГОДИНИ
Згідно з нормативами, для надання екстреної медичної допомоги в межах міста відводиться до 10 хвилин, якщо виклик із села, — до 20 хвилин. Якщо медична допомога кваліфікується як «невідкладна», то, відповідно, її надання може бути відтерміноване до години, в залежності від наявності пріоритетніших викликів.
Тут потрібно розуміти, що виклик карети «швидкої» доволі дорогий. Приміром, для нас у середньому виїзд однієї бригади обходиться 148,55 грн. Тож, централізувавши управління всіма автомобілями «швидкої» області, планується зменшити і час приїзду бригади до хворого, і витрати на це.
Це краще зрозуміло на такому прикладі. За нинішнього стану справ ми не маємо права скеровувати бригаду в сусідній район, бо це кваліфікується як нецільове використання коштів, адже фінансування галузі відбувається із розрахунку на одного жителя адміністративно-територіальної одиниці. Але, припустимо, що наша машина «швидкої» поїхала на виклик у село, що знаходиться на межі із сусіднім районом. А в тому районі (в межах підпорядкування підстанції), відносно неподалік, у цей час теж хтось потребує допомоги. Тож, вдасться, так би мовити, об’єднати ці два виклики, зменшивши час прибуття до хворого і витрати на пальне.
ТЕЛЕФОНУЮЧИ У «ШВИДКУ», ЧІТКО ВКАЗУЙТЕ АДРЕСУ
— Трапляється так, що в екстремальних ситуаціях людина, котра телефонує у «швидку», перебуває в шоковому стані. Якщо диспетчер місцевий, то він може з півслова зрозуміти, куди направити машину. Натомість диспетчери, які працюватимуть в обласному центрі, не зможуть знати характерних деталей усіх населених пунктів. Наприклад, орієнтир «до базарних воріт, якими підводи заїжджають» навряд чи зрозуміють…
— Дійсно, такі питання постійно порушуються на нарадах із вищим керівництвом. Поки що відповідь така: викликаючи «швидку», треба обов’язково чітко назвати район, місто (село), а тоді адресу виклику.
Власне, навіть зараз, телефонуючи «103» з мобільного, виклик потрапляє до диспетчера тієї станції, що знаходиться найближче. Часом трапляються курйози й непорозуміння, бо люди не здогадуються, що їхній виклик прийняли, скажімо, в Корці, а не в Новограді, як вони того очікували.
— Якісь новинки у плані матеріально-технічного забезпечення під реформи передбачені?
— Планується, що в обласному центрі буде створено потужну диспетчерську службу, оснащену електронним монітором, на якому відображатимуться всі машини «швидкої» області у даний момент часу у конкретному місці. Залежно від того, в зоні дії якої підстанції знаходиться потрібна адреса, туди буде переадресовано виклик. За моєю інформацією, вже закуплені GPS-навігатори, якими поступово будуть обладнані машини «швидкої» — це зробить можливим у будь-який час встановити їхнє місцезнаходження.
У «ЗАМЕТЕНІ» СЕЛА — ПО ДВІ МАШИНИ…
— Не можу обійти увагою питання щодо того, як за таких складних погодних умов працюється службі «швидкої»?
— Якщо викликають у села і є підозра, що дорога недостатньо розчищена від снігу, то мусимо відправляти по дві машини — щоб одна другу могла витягнути із замету в разі потреби. Звісно, що це позначається на роботі, адже «на лінії» залишається на одну машину менше…
Нещодавно трапився випадок: викликали у Токарів до тримісячної дитини, в якої піднялася висока температура. Недоїхавши до місця призначення, машина «швидкої» загрузла в снігу. Довелося виходити на місцеве керівництво МНС — начальника служби цивільного захисту в місті Новограді-Волинському та районі Олега Рафальського, щоб відправили туди свій автомобіль і визволили наш. Добре, що у тому селі знайшовся місцевий фельдшер, який надав допомогу дитині, доки наша бригада боролася зі снігом. А в цей час із Кам’янки — села, що знаходиться в тому ж напрямку, — надійшов виклик про породіллю. Машина «швидкої» стоїть у заметі — ні туди, й ні сюди. Родичі породіллі десь у селі знайшли КамАЗ, який і довіз жінку до «швидкої», а в цей час автомобіль МНС «швидку» витяг зі снігу. Пересадили, довезли, народила. Словом, так і працюємо.