На підставі складеного НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) протоколу суд визнав міського голову Новограда-Волинського винним через призначення на посаду в мерію особи, яка фінансувала виборчу кампанію посадовця. Про це йдеться на офіційному сайті НАЗК.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 31 серпня 2022 року міського голову Миколу Боровця визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів із дня її винесення. Проте НАЗК завчасно звертає увагу, що в Житомирському апеляційному суді працює сват Миколи Боровця, отже НАЗК наголошує на необхідності дотримання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею апеляційного суду Житомирської області Романом Борисюком, та, у разі надходження на його розгляд вказаної справи, заявити самовідвід.

У чому суть правопорушення?

Під час участі у виборах на посаду міського голови Микола Боровець отримав добровільні внески до свого виборчого фонду від фізичної особи. Після своєї перемоги міський голова призначив цю особу до виконавчого комітету міської ради та не забував її щомісячно преміювати, — йдеться на сайті НАЗК.

Крім того, Микола Боровець, обіймаючи посаду міського голови, не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник під час реалізації службових повноважень щодо призначення на посаду та матеріального заохочення працівника виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради.

Відповідно до пунктів зазначеної статті, Микола Боровець вчиняв дії чи приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Йдеться про те, що головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків із громадськістю міської ради, ще не перебуваючи на цій посаді, під час виборів Новоград-Волинського міського голови у 2020 році здійснила добровільні внески в сумі 14800 грн до виборчого фонду тоді ще кандидата на посаду міського голови Миколи Боровця.

Відповідно до положень Закону України «Про місцеві вибори», виборчий фонд кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, висунутого шляхом самовисування, формується за рахунок його власних коштів та добровільних внесків фізичних осіб.

Згодом авторка цих добровільних внесків за результатами конкурсу розпорядженням міського голови №162(к) від 23.03.2021 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділу інформації та зв’язків із громадськістю міської ради. Щомісяця міський голова видавав розпорядження про преміювання працівників міської ради та її виконавчого комітету, яким, зокрема, відбувалося матеріальне заохочення головного спеціаліста.

Виходячи із вищевстановлених обставин, суд дійшов висновку, що в Миколи Боровця при прийнятті ним вищезазначених рішень існували суперечності між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність та неупередженість при прийнятті ним зазначених рішень, у зв’язку з чим ним порушено вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Про це йдеться у матеріалах Єдиного державного реєстру судових рішень.

Яке рішення ухвалив суд?

У судовому засіданні Микола Боровець вину не визнав та пояснив, що пані внесла до його виборчого фонду його особисті кошти, які він доручив їй внести, оскільки сам не мав можливості це зробити, бо перебував на лікуванні. Оскільки банк відмовив приймати в неї кошти від його імені, вона внесла їх від свого імені. У зв’язку з тим, що кошти, нею внесені до його виборчого фонду були його особистими, він вважав, що у нього відсутній будь-який конфлікт інтересів, а тому й не було підстав для його врегулювання, відповідно до законодавства.

Свідок у судовому засіданні пояснила, що вона з Миколою Боровцем познайомилася через знайомого її батька та періодично виконувала певні доручення під час виборчої кампанії 2020 року. Одним із доручень було внесення його особистих коштів до виборчого фонду, які їй передавала дружина Боровця. Кошти вносила двічі. Внесення коштів відбувалося від її імені, оскільки банк відмовлявся приймати в неї кошти від імені Миколи Боровця.

Суд не прийняв до уваги доводи, що внесені, як добровільний внесок, кошти є особистими коштами Миколи Боровця, оскільки належних та допустимих доказів на їх підтвердження ним не надано.

Враховуючи позицію, вибрану міським головою під час розгляду справи, а саме: що винним себе у вчинених правопорушеннях він не визнає, враховуючи, що до адміністративної відповідальності він не притягувався, відсутність обставин, що пом’якшують або обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про накладення на Миколу Боровця адміністративного стягнення за кожне правопорушення окремо у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст.30 КУпАП, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення міським головою, а саме: що ним було призначено на посаду особу, яка надала йому подарунок у вигляді грошей, і він це розумів, з урахуванням, що у цей час особа продовжує працювати на посаді міської ради, та ним продовжуються видаватися розпорядження щодо її матеріального заохочення, а також ставлення Миколи Боровця до вчинених ним правопорушень, суд вважає, що його дії на посаді міського голови не спрямовані на захист публічних інтересів і він не може відмовитися від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, в зв’язку з чим суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та призначає йому додаткове адміністративне стягнення, яке не передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у вигляді позбавлення права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд визнав винним Миколу Боровця у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу — від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд визнав винним Миколу Боровця у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення із застосуванням частини 6 статті 30 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, із позбавленням права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 6 (шість) місяців.

Який розвиток подій можливий далі?

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів із дня її винесення.

Враховуючи, що у Житомирському апеляційному суді працює сват Миколи Боровця, то НАЗК завчасно звертає увагу на необхідності дотримання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею апеляційного суду Житомирської області Романом Борисюком, та, у разі надходження на його розгляд вказаної справи, заявити самовідвід.

Підготував Олег БРЮХАНОВ