Великих перемог не буває без маленьких, а іноді кожен день — уже перемога. Зокрема тоді, коли живеш із фізичними обмеженнями, як 15-річний спортсмен Ілля Косянчук. Хлопець мріє колись стати чемпіоном світу, а поки на цьому шляху однією лівою (таку має особливість від народження, що працює лиш одна рука) перемагає суперників. Чемпіонат України з параармрестлінгу, який днями пройшов на Закарпатті, став успішним дебютом для Іллі. 

— Результат перевершив наші очікування, адже Ілля поборов досвідченого спортсмена з Харкова та отримав можливість поїхати у складі національної збірної України 5 травня на Чемпіонат Європи в Братиславу (Словаччина), — розповів нашому виданню тренер Володимир Сарницький, який зараз готує спортсменів до чемпіонату.

До речі, успішний результат на чемпіонаті України показала вся команда спортсменів-параармрестлерів зі Звягеля, виборовши перше загальнокомандне місце. А досягнення Іллі Косянчука назвали спортивним відкриттям.

— Іллє, вітаю з успішним виступом! Це було феєрично! — привітала колегу спортсменка Світлана Дроздюк. — Гідна боротьба, перемога виборена! Захоплює твоя сила духу та витримка. Майбутній чемпіоне світу, не зупиняйся, віримо в тебе і радіємо з тобою!

Після змагань ми поспілкувалися з переможцем.

— Іллє, усі вражені твоїм результатом, а як ти його оцінюєш?

— Чесно кажучи, не очікував здобути третє місце на змаганнях. Доклав усіх можливих зусиль і здивував не лише себе, а й тренера та усіх моїх друзів. Не зупинятимуся і йтиму в цьому напрямку. Адже я хочу стати майстром спорту України та чемпіоном світу з параармрестлінгу.

— Ти хвилювався перед змаганнями?

— Звісно, переживав, але узяв під контроль свої емоції, що є важливою складовою кінцевого результату. Займаюся армрестлінгом п’ять років і мені це дуже подобається. Усе почалося з того, як мамі тренери запропонували мене записати на цей вид спорту.

— Пам’ятаєш свої відчуття, коли вперше прийшов на тренування?

— Дуже соромився спочатку, а потім звик і до тренера, і до спортсменів, і до тренувань.

— А що саме викликало сором у тебе? Фізична вада?

— Так. Було відчуття, що я не такий, як усі. Потрапивши в коло людей зі схожими проблемами, захопився їхньою цілеспрямованістю, бажанням ставити цілі і досягати результатів, попри проблеми зі здоров’ям.

— Тобто, відбулися позитивні зміни у сприйнятті своєї фізичної вади після того, як почав займатися спортом?

— Так, однозначно. Став упевненіший у собі, загартованіший, здобув нові, цікаві знайомства. Особливо приємно розуміти, що багато людей тепер із мене беруть приклад. Мене самого дуже надихають спортсмени, які зі мною ходять до спортзали. Ми всі дружимо та підтримуємо один одного. Планую працювати і не здаватися.

— Як тобі живеться з особливими потребами у суспільстві, де більшість умов підлаштовано під здорових людей?

— У мене працює тільки одна ліва рука, я все роблю нею. Звісно, непросто, але намагаюся  не пропускати жодного тренування. Переконав себе, що мій труд — недаремний, радію життю. Навчаюся в Пилиповицькому ліцеї  у восьмому класі, маю там багато друзів.

Хотів би, аби більше спеціалізованих місць було для людей із обмеженими можливостями, більше пандусів, облаштованих автобусів для людей з особливими потребами. Безбар’єрне суспільство — це наша мрія.

Від редакції: орієнтовна вартість поїздки одного спортсмена на чемпіонат світу у Словаччину — 20 тисяч гривень. Якщо хтось із меценатів має бажання підтримати параармрестлерів — це чудова нагода. Контакт для зв’язку: 097-129-23-30.

Юлія КЛИМЧУК