Одним із найко­лорит­ніших свят, де у прекрасному, духмяному і розмаїтому купальському вінку весело і надзвичайно видовищно переплітаються народні звичаї, обряди та традиції, є день Івана Купала.
Івана Купала святкували в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту — найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся природа досягала свого апогею, все нестримно росло, розквітало, множилося, раділо життю.
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь. Він має горіти цілу ніч.
У надвечір’я дівчата ворожать на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято.
Новоград-волинці вже звикли до доброї традиції, коли Івана Купала масово святкувалося на стародавньому городищі, де виступали народні колективи, розпалювалися вогнища, і сама дивовижно прекрасна навколишня природа надихала на творчість, додавала святкового настрою. На жаль, вже другий рік поспіль через брак коштів ці заходи не відбуваються. Однак бажаючі взяти участь у святковому дійстві можуть навідатися до найбільших сіл нашого району, де місцевими силами та за підтримки працівників ­районного відділу культури свято Івана Купала проходитиме не менш видовищно.