Не усі мають можливість їздити на ковзанку до Житомира чи у Рівне. Що поробиш: таким видом відпочинку у нас донедавна могли похвалитися лише найближчі обласні центри. Прикро, що у сфері активного відпочинку Новоград відстав давно і у багатьох аспектах безнадійно. Втім, знайшлися ентузіасти, котрі у місцевому «болотному» царстві, попри провінційну рутину та відсутність перспективи для багатьох задумів, створили таки базу для відпочинку у районі ринку «Урожай» — ковзанку, на яку під час морозів залюбки поспішають і діти, і дорослі. Один із них — Сергій РУДЕНКО.
МРІЯ — СТВОРИТИ ДИТЯЧУ ХОКЕЙНУ КОМАНДУ
— Пане Сергію, по-перше, хочу подякувати вам, як мешканка мікрорайону, де діє ковзанка, за можливість для прекрасного активного дозвілля. Минулого року ми вже писали про каток. Чи пересвідчилися ви за роки його роботи, що городяни потребують активного зимового відпочинку? А не лише чаркування у барах, крім якого у нашому місті днем з вогнем нічого не відшукаєш?
— Ви знаєте, люди справді активно тягнуться до відпочинку на катку, який діє вже близько п’яти років. Нічого нового в цьому немає, це продовження наших споконвічних зимових традицій. Хокей та катання на ковзанах приносять не лише радість та створюють відповідний настрій, але й загартовують, активізують захисні функції організму.
Тим паче тішить той факт, що ковзанку відвідують діти. Сьогодні часто говорять та пишуть, що, мовляв, діти часто хворіють... А ми з моїми однодумцями та помічниками із цим реально боремося, створивши можливість для дітей загартовуватися взимку. Можливо, немає наразі суперських умов для цього, але є бажання робити корисну справу.
— Багато часу і затрат вимагає облаштування ковзанки? Чи маєте ви підтримку від меценатів?
— Великої підтримки немає. Є благодійні внески тих, хто приходить кататися, — за ці кошти купуються ковзани, які даємо напрокат, хокейні ключки тощо. Мій робочий день з підготовки катка починається о восьмій ранку. Увесь вільний час присвячую цьому.
— Розкажіть, як працює і скільки коштує ковзанка для тих, хто має бажання прийти сюди.
— Це не комерційний проект — приходьте, будь ласка, приводьте своїх дітей, насолоджуйтеся разом із сім’єю та друзями приємно проведеним часом. Будемо вдячні за благодійні внески, які будуть спрямовані на розвиток катка.
— Пане Сергію, на Житомирщині досі немає хокейної команди. Наскільки мені відомо, у вас є задуми створити дитячу команду?
— Це не лише моя мрія, а й мрія усіх любителів хокею у нашому місті. Популяризуючи хокей на аматорському рівні, вважаємо основним завданням створення дитячо-юнацької команди. Адже діти грають у нас на достатньому аматорському рівні. За роки вже й доросла хокейна команда склалася, але щоб грати у «правильний» хокей, на повну силу, потрібні чималі затрати. Зокрема, необхідна спеціальна екіпіровка, з чим існує проблема. Тому під час зборів ми домовляємося не грати жорстко.
Я багато років активно відслідковую ситуацію із хокеєм в Україні. Так от, Житомирщина у цьому плані посідає останнє місце — це єдина область, де немає хокейної федерації. У найближчих моїх планах — створення громадської організації, яка б сприяла розвитку цього виду спорту у місті. І це, переконаний, питання часу. Хотілося б, щоб воно вирішилося за нашого життя... Тим паче, що Новоград — єдине місто на Житомирщині, де є осередок активістів, котрі вболівають за популяризацію хокею і працюють у цьому напрямку.
— Важко говорити про розвиток хокею, коли немає для цього відповідних умов. У місцевої влади, як уже йшлося у нашій газеті, існує задум створити штучний каток у мікрорайоні «Болгарбуд». Втім, про це ми вже чули, а віз і нині там...
— Хокей — серйозний, видовищний вид зимового спорту, а зимові види спорту в нас — у повному занепаді. Спорудження льодової бази дало би потужний поштовх у виправленні цієї прикрої ситуації. Для цього потрібно об’єднати зусилля влади та громади.
20 ШТУЧНИХ КАТКІВ ПОБУДУЮТЬ В УКРАЇНІ. ЯКЩО ЗГУРТУЄМОСЯ, ЗАПЕВНИВ СЕРГІЙ БУБКА, ТО БУДЕ Й У НАС!?
З цією метою, два тижні тому я написав листа на адресу міського голови, де виклав пропозиції та аргументи щодо нагальної необхідності створення у Новограді-Волинському комплексу, який би дозволив займатися у тому числі хокеєм та фігурним катанням. Тим паче, що є відповідна державна програма, згідно з якою в Україні має бути створено двадцять льодових арен!
Про це я дізнався від президента Національного олімпійського комітету (НОК) України Сергія Бубки. Особисто днями спілкувався із ним на цю тему — під час візиту до Броварів. Тут, на льодовій арені «Термінал» — це спортивна база хокейної команди «Сніжний Барс» — відбулася презентація моєї пісні «Олімпійське свято», дуетом із Ігорем Завгороднім.
— Тож, як відреагував Сергій Бубка на ініціативу новоград-волинців розвивати хокей у своєму місті?
— Ми розповіли про наш потенціал, він пообіцяв підтрим­ку у рамках державної програми, про яку я говорив. Але це можливо лише тоді, коли ми із владою продемонструємо спільне партнерське бажання реально працювати у цьому напрямку.
Адже хокей — це командна гра. І якщо наша команда ентузіастів гратиме в «одні ворота», — результати не забаряться. А те, що це потрібно, бачимо під час тренувальних зборів хокеїстів. Це свято — для всіх, особливо, для дітей. У майбутньому вони згадуватимуть ці враження із приємністю. А от чи втілять свої здібності на льодовій арені, чи так і доведеться займатися на болоті, — залежить від нас усіх.
СКІЛЬКИ ДОЗВОЛЯТИМЕ ПОГОДА — СТІЛЬКИ Й ГРАТИМЕМО
Приємно, що до Сергія Руденка долучилася група ентузіастів-любителів хокею. Вони і самі грають, і активно сприяють тому, щоб каток «жив». А у звичайної непримітної околиці, завдяки цим людям, з’явилася нагода для цікавого відпочинку.
— У нас грає декілька п’ятірок гравців, — розповів один з іні­ціаторів хокейного руху Павло ГНІТЕЦЬКИЙ. — Тренувальні збо­ри відбуваються кожні ви­хідні, на буднях також при нагоді залюбки граємо у хокей. Бачимо перспективу у популяризації цього виду спорту, пропагуємо здоровий спосіб життя і навчаємо цьому наших дітей.
Багато що виконано нами, разом із Олегом Лопатюком, у технічному напрямку. Ми зробили електромітлу для прибирання льоду, механічну снігоприбиральну машину, за власні кошти придбали понад триста метрів електропроводки, потужні ліхтарі (2,5 кВт) та чотири освітлювальних мачти, виготовили хокейні ворота із сітками, придбали потужний насос для регулярного заливання льоду. Усе це — для підтримки катка у належному стані.