ПОМИНАННЯ 33/2012

ПОМИНАННЯ 33/2012



























































Випускники 2009 року 11-Б класу ЗОШ №9, їхні батьки та класний керівник висловлюють щирі співчуття рідним та сумують з приводу трагічної загибелі однокласниці — Сніжани Миколаївни МЕЛЬНИЙЧУК


Дорога Сніжаночко, всім дуже тяжко повірити, що тебе більше немає з нами. Але ти — в наших серцях, ми пам’ятаємо твою щиру посмішку, твоє добре серце.


Пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо…



20 августа — 9 дней, как трагически ушла из жизни Снежана МЕЛЬНИЙЧУК


Никто не смог тебя спасти,

Ушла из жизни очень рано,

Но светлый образ твой родной

Мы будем помнить постоянно.


Одноклассники СОШ №3



Забути не в силі, вернути — не в змозі…


9 серпня — півроку, як немає з нами Марії Григорівни, а 22 серпня — рік з дня смерті Миколи Петровича ЛАВРЕНЧУКІВ


Пішли від нас ви надто рано,

Ніхто не зміг вас врятувати,

Така глибока в серці рана,

Печаль і туга на душі.


Вічно сумуючі син, мама, брати, сестри, племінники



17 серпня — 40 днів, як пішов з життя чоловік, тато — Володимир Іванович ОПАНАСЮК


Нехай Господь дарує Царство Небесне і Вічний спокій твоїй душі.


У глибокій скорботі дружина, дочка, онучка, правнуки



Ти назавжди з нами — в думках, помислах, у серцях...


18 серпня — 9 днів, як пішов з життя Іван Кононович ГАННОШИН


Світла пам’ять про тебе — завжди у наших серцях.

Нехай свята земля береже твій вічний спокій,

А Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять.

Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою.


Дружина, дочка, зять, онуки



10 серпня пішов з життя дорогий чоловік, батько, дідусь Іван Кононович ГАННОШИН


Горбок землі мовчить, як все довкола,

І огортає душу тихий жаль,

Що не побачимо ніколи

Ні твою радість, ні печаль,

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла над землею,

У світі серед безлічі облич

Вже не зустріти посмішки твоєї.


Сумуючі дружина, дочка, зять, онуки



15 августа — пять лет, со дня смерти нашего брата Николая Степановича, а 19 августа — 2 года, как ушла из жизни дорогая наша мама — Антонина Николаевна ХОМЕНКИ


Как трудно подобрать слова, чтоб ими нашу боль измерить. Не можем в смерть вашу поверить, вы с нами будете всегда.


Скорбящие дочери, сестры Валентина и Людмила с семьями, крестник Руслан с семьей, все родные



14 серпня минув рік, як пішов у вічність наш дорогий синочок та брат Віктор Вікторович ЛЕВЧЕНКО


Скільки б не минуло часу — ти завжди будеш поряд з нами. Світла пам’ять про тебе — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою. Хто забув, — згадайте.


Вічно сумуючі батьки та рідні



18 серпня минає 9 днів, як пішла з життя Клавдія Капітонівна КРУКОВЕЦЬ


Із серця капає сльоза,

Палає біль, кричить душа.

Якби могла ти довго жити, —

Були б щасливі внуки й діти,

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Була найкраща в світі мати,

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне, наша рідненька.


Вічно сумуючі син, онуки, правнуки, невістки та всі рідні



14 августа — 9 дней светлой памяти дорогой жены, мамы, бабушки, прабабушки Любови Савельевны КОСИНСКОЙ


Слова и слёзы бессильны передать всю глубину нашего горя.


Муж, дети, внуки, правнуки



Є сила, що може забрати життя, та з пам’яті рідних — ніколи…


16 серпня минуло 40 днів світлої пам’яті Ксенії Ничипорівни БАНКОВСЬКОЇ


Немає в світі таких слів,

Щоб передати наше горе,

Наш плач сердець, наш крик душі

Ти не почуєш вже ніколи.

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах,

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.


Вічно сумуючі всі рідні, діти, онуки, правнуки



18 серпня минає рік, як немає з нами дорогої людини — батька, дідуся — Йосипа Валентиновича ПАШКОВСЬКОГО


Як щвидко плине час...

Вже цілий рік минув,

Як ти пішов від нас.

Пішов від нас ти

Так раптово й дуже рано,

Ніхто не знав і не відчував біди.

Бо ти пішов не на годину — назавжди.

Світла пам’ять про тебе завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій.


Вічно сумуючі діти, онуки



18 серпня — рік, як обірвалося життя нашого дорогого Йосипа Валентиновича ПАШКОВСЬКОГО


Спокійно спи, рідненький наш. Нехай Господь твій сон оберігає, а світла пам’ять повсякчас душі наші зігріває. Ми Господу помолимось за тебе, за мир і спокій для душі твоєї. Нехай він забере тебе до себе і подарує Рай тобі на небі.


Вічно сумуюча сестра Галина та її родина



15 августа ушла из жизни Анна Павловна ЕФРЕМОВА


Плачет сердце, боль не передать.

Скорбим и помним каждую минуту.

Кто забыл, — вспомните,

Кто помнит, — помяните.

Вечный покой тебе, родная, а мы никогда не забудем.


Скорбящие дети, внуки, правнуки