www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Конфлікт по-ярунськи, або Чому так важко рухається адмінреформа?

08 Вересня 2017 | Оприлюднив: | 97 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

На сторінках нашої газети надаємо можливість висловити аргументи «за» і «проти» щодо адміністративої реформи, яка набирає обертів в Україні. І якщо у селах, де працюють бюджетоутворюючі підприємства, цей процес відбувся стрімкіше, то, як от на прикладі Яруня, спостерігаємо черговий розпал конфлікту навколо питання. Нещодавно отримали лист від мешканця Яруня, котрий висловив власну думку щодо того, чому навколо їх села досі не створено ОТГ. Звісно, прокоментувати викладене ми попросили сільського голову Сергія Жука, на чию адресу пролунала критика, надавши рівні можливості усім. Тим паче, що у день виходу «Звягеля», згідно з нашою інформацією, мав відбутися схід села, де мали порушуватися питання, викладені нижче.
«ЧОМУ НАШІ СУСІДИ НЕ ХОЧУТЬ ОБ’ЄДНУВАТИСЯ І СТВОРЮВАТИ ОТГ?»
«Усе менше часу залишається до закінчення терміну, відведеного Урядом та Верховною Радою України на децентралізацію влади та об’єднання громад у потужніші адміністративні одиниці. Реформа, про яку почали говорити ще на початку незалежності України, повинна бути завершена до кінця 2017-го року. Що це повинно дати об’єднаним територіальним громадам (ОТГ)?
У першу чергу — це економія бюджетних видатків за рахунок скорочення адміністративних витрат на утримання кожної маленької громади, концентрація доходів та видатків у єдиний центр ОТГ. Коли представники кожного села, яких ми оберемо депутатами ОТГ, будуть самостійно вирішувати, куди направити кошти (будівництво доріг, шкіл, дитячих садочків, лікарень, фельдшерських пунктів тощо). Уряд зобов’язався впродовж п’яти років надавати усім новим об’єднанням бюджетних субвенцій по п’ять мільйонів гривень щороку, незалежно від кількості приєднаних територіальних одиниць.
Вже скоро мине другий рік, як у наших районах створено дві нові територіальні одиниці — Городницьку та Чижівську громади. Як засвідчила практика, бюджети цих громад значно зросли, їх дохідна частина — достатня для обслуговування видатків, а субвенції, які ці громади отримують від держави, розподіляються на соціально-економічний розвиток громади, створення нових робочих місць та підтримку підприємництва.
Мешканці тих громад, які приєдналися до Городниці та Чижівки, вдячні своїм лідерам — Івану Онищуку та Аркадію Ратушнюку, котрі першими пішли на об’єднання, не побоялися бути не обраними та залишитися без роботи. І перемогли, хоча конкуренти у них були досить сильними і постійно наступали «на п’яти».
А що у нас в Яруні? На мою думку, у нас вже сім років застою. Спілкуюся з односельчанами, у яких болить голова за майбутнє нашого села. Є багато ідей, як спасти село від занепаду, але немає до кого звернутися.
Декілька років тому, до мене — депутата Новоград-Волинської районної ради, звернулися жителі села Юрківщина з проханням не дати знищити Урочище Телишів, Чорний ліс в Юрківщині та сосновий бір у Гірках, що колись належало колгоспові, а потім, за ганебною постановою уряду на початку 90-х років, було передано новоствореному лісгоспу АПК, підпорядкованому Міністерству сільського господарства України.
Як роз’яснювала тоді людям влада — у зв’язку з початком приватизації сільськогосподарських угідь, громадяни не зможуть утримувати ліси колгоспів і зелена артерія Полісся буде знищена. Люди повірили цим байкам та добровільно відмовилися від своєї власності, сподіваючись на краще.
А це — лише на території Ярунської сільської ради — становило сотні тисяч гектарів лісу. І якщо до початку 2000-х років нові українські олігархи трохи боялися «напряму» красти ліс, бо ще була радянського «загартування» міліція, то пізніше міліціонер за гривню, а ще краще — за долар, закривав очі на все. Усе знищувалося та продавалося вагонами, здебільшого, за кордон.
У 2012-2013 роках питання захисту лісів неодноразово піднімалося на сесії Новоград-Волинської районної ради. Ця тема також висвітлювалася у місцевій пресі. Було прийнято звернення районної ради до обласної ради про передачу лісів АПК до державного лісового фонду, з метою їх збереження. Але час ішов, депутати змінилися, керівництво району та області змінилися, а ліси знищувалися ще нахабніше.
Особливо, після місцевих виборів 2015-го року. Дуб, клен, ясен, липу, вільху — найцінніші породи дерев Полісся, тепер почали возити не ЗІЛами, а фурами-«мерседесами». Щоб люди не бачили, не через Юрківщину, Ярунь, а полем — через Лідівку, Орепи (на Хмельницький). Була заява у поліцію та прокуратуру, але правоохоронці не знайшли складу злочину.
По-друге. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, на початку 50-х років, керівництвом Ярунського району було прийняте рішення про озеленення Яруня та прилеглих сіл. Для цього наші батьки на території парку, шкіл, технікуму, спортивних майданчиків та сільських доріг висадили декілька тисяч молодих тополь, адже це дерево найкраще росте у наших широтах і найбільше споживає вуглекислого газу та виділяє кисню.
Минуло близько 70 років, ті тополі стали гігантами. Деякі з них мали товщину стовбура у діаметрі від 50 до 100 см і могли завдати шкоду людям — при негоді могли повалитися. Тому на виконкомі та сесії Ярунської сільської ради сільський голова запропонував послуги фірми, яка, за його словами, займається виготовленням палетів (заготовок для піддонів) і зобов’язується зрізати усі тополі та виплатити громаді на соціально-економічний розвиток вартість деревини (за мінусом витрат на зрізання, очистку території від гілок та висадження нових молодих липи та берези).
За найпростішими підрахунками, за кожне зрізане дерево громаді повинно було дістатися близько п’ятисот гривень, тож усі погодилися.
Почала дана фірма працювати у листопаді 2016-го року. На початку лютого у касу Гірківської громади було внесено лише декілька тисяч гривень, а на узбіччі дороги між Гірками та Кудиновичами зрізано 96 дерев у діаметрі від 50 до 70 см. У районі школи, технікуму, учбового комбінату та Ярунського парку відпочинку зрізано більше 100 дерев у діаметрі від 50 до 100 см. Кожен тиждень вивозили по дві фури деревини, обсягом по 30-40 кубів кожна. Гірківська громада почала протестувати — було зрозуміло, що людей дурять, але фірма-виконавець робіт миттєво зникла.
По-третє. Це вже патріотичне.
По всій Україні, у кожному селі, місті та містечку, біля кожної адмінбудівлі красуються прапори України, а подекуди — Європейського союзу і громади, на металевих флагштоках, як у нашому районному центрі, Пилиповичах, Городниці, Чижівці, Новій Романівці та у багатьох селах, крім нашого Яруня. Перед входом до сільської ради наш голова теж три роки тому встановив флагшток, але сьогодні ця конструкція стоїть зігнута, як «зігнута» наша сільська влада. Тому і відвернулися від нас сусіди — жителі сіл Жолобне, Горбаша, Молодьків, Пилиповичі. Не хочуть приєднуватися, адже бояться, що нашого голову можуть іще раз обрати? І тоді вони теж впадуть у застій.

З повагою мешканець Яруня М.Кузнець»

«ЯКЩО У НАС «ЗАСТІЙ», ТО ЧОМУ ЯРУНЬ ПОСІДАЄ ТРЕТЄ МІСЦЕ СЕРЕД 40 СІЛЬРАД?!»
Сільський голова Яруня — Сергій Жук, у відповідь на викладений вище лист, надав «Звягелю» перелік фактів і документів, що засвідчують роботу його команди при владі.
«За ciм років «застою», — відповів він, — було зроблено наступне:

  • завершено газифікацію другої черги;
  • 5 автобусних зупинок у селах: Ярунь, Юрківщина, Гірки, Малий Молодьків, Кудиновичі;
  • проведено вуличне освітлення у селах: Гірки (вул.Жука та вул.С.Дем’янчука); Юрківщина (вул.Гірківська); Ярунь (вул.Церковна, пров.Св.Покровський, вул.Покровська, вул.Шевченка);
  • замінено вікна i двері у Будинку культури с.Гірки;
  • замінено вікна i двері, відремонтовано ганок у БК с.М.Молодьків;
  • придбано металопрофіль на кладовище у с.Кудиновичі;
  • закупівля бетонних плит на кладовище у с.Ярунь;
  • закупівля бетонних плит на два кладовища у с.Юрківщина;
  • закупівля бетонних плит на кладовище у с.Гірки;
  • встановлення воріт на два кладовища у с.Юрківщина;
  • капітальний ремонт будівлі Ярунської сільської ради;
  • встановлення котла на твердому паливі у приміщенні Ярунської сільської ради;
  • капітальний ремонт поліклініки Ярунської дільничої лікарні;
  • капітальний ремонт доріг, підсипка, грейдерування: вул.Клубна, Мічуріна, Шопена, Польова, Гапоніка у с.Малий Молодьків; вул.Я.Стецька, пров.Жука у с.Гірки; вул.Ярунська (Лазо), Лісова у с.Кудиновичі; вул.Гагаріна та 1-й пров. Миру (Щорса), Партизанська, Зарічна, Дитяча; вул.Шевченка, Піонерська, вул.Св.Покровська, вул.Кудиновецька, вул.Весняна, пров.Весняний, пров.Гагаріна у Яруні;
  • будівництво котельні на твердому паливі у дошкільному навчальному закладі — велика вдячність народному депутату України В.М. Литвину за сприяння у виділенні коштів з державного бюджету на вирішення питання;
  • капітальний ремонт дитячого садочка;
  • заміна вікон, дверей, ремонт незадіяного приміщення у ДНЗ — велика вдячність депутату обласної ради О.М.Ющенку та депутату районної ради Ф.В.Весельському за сприяння у виділенні коштів із обласного бюджету;
  • закуплено два дитячих майданчики у с.Кудиновичі та с.Малий Молодьків;
  • виготовлено фігуру на кладовище с.Гірки;
  • відведено земельну ділянку під будівництво Української Православної Церкви Київського Патріархату у с.Гірки та виготовлено фігуру;
  • закуплено три дошки у Ярунську ЗОШ I-III ст.;
  • закуплено музичну апаратуру у Ярунську ЗОШ I-III ст.;
  • закуплено принтер у ЗОШ I-II ступенів с.Гірки;
  • виділено кошти i закуплено штахетник для огорожі земельної ділянки, на якій розміщено загальноосвітню школу I-II ступенів у с.Гірки;
  • утримання футбольної команди та виписка відряджень футбольної команди;
  • закупівля форми та м’ячів для футбольної команди;
  • виділення коштів на спортивні змагання;
  • впродовж трьох років виділяються кошти на лікування хворих жителів сільської ради. У 2016-му році, зокрема, було виділено 90 тисяч гривень, цьогоріч надано матеріальних допомог — на 60 тис. гривень;
  • закуплено продуктові набори для мешканців сільради до Дня інвалідів, Дня людей похилого віку та Дня Перемоги;
  • закупівля тротуарної плитки на кладовище у с.Кудиновичі, с.Гірки, с.Ярунь;
  • ремонт огорожі стадіону у с.Ярунь;
  • виготовлення лавок на стадіон;
  • виготовлення проектної документації на землю під стадіон, дитячий дошкільний навчальний заклад та сільську раду;
  • виготовлено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт стадіону, Будинку культури у с.Гірки, клубу у с.Малий Молодьків, ДНЗ у с.Ярунь, будівництво котельні на твердому паливі у ДНЗ, капітальний ремонт та влаштування котла на твердому паливі у приміщенні сільради;
  • виготовлення проектно-кошторисної документації на доріжку з тротуарної плитки до районного Будинку культури;
  • систематичне вивезення сміття з 2015-го року з усіх населених пунктів сільради;
  • виготовлення свердловини (водогону) у Ярунському ДНЗ тощо.
* * *

«По-перше, якщо, за словами автора листа, у нас в Яруні «застій», то чому, згідно з рейтингом соціально-економічного розвитку району, Ярунська сільрада у 2015-му році посіла перше місце, у 2016-му — сьоме, а цього року — третє місце серед 40 сільських рад? Про який занепад ми говоримо? — продовжив Сергій Жук. — По-друге, до лісу Ярунська сільрада жодного відношення не мала i не має, у тому числі — до лісів АПК. Мешканець нашого села М. Кузнець «плете байки», не розібравшись: хто і за що відповідає?
З приводу тополь — у сільській раді є усі необхідні документи, що засвідчують законність усіх виконаних дій. Якщо хтось бажає подивитися на акти робіт — будь ласка, сільська рада відкрита для мешканців. Гроші, які були отримані за сировину — до останньої копійки передані громаді.
По-третє, щодо децентралізації. Я — за децентралізацію та за Ярунську ОТГ. З 2015-го року ми займаємося цим питаниям. Ярунська сільрада була однією з перших у районі, що прагнула створити об’єднану громаду. Тому були надані усі необхідні документи на розгляд ceciї обласної ради. Проте, в останній момент громада села Майстрів не захотіла об’єднання, через що обласна рада не легалізувала Ярунську ОТГ, до складу якої мали увійти громади сіл Жолобне, Коритище, Будище, В.Горбаша, М.Горбаша, Майстрів, Маковиці, Майстрова Воля, Тернівка.
3 2015-го року і досі ми є ініціаторами об’єднання в Ярунську ОТГ, але згоду надала лише Жолобненська сільрада. Натомість громада з двох сільських рад буде бюджетно неспроможна i не відповідає вимогам, розробленим офісом реформ.
Запитайте сільських голів: чому вони не хочуть об’єднуватися? Вони дадуть відповідь, особливо, нашому депутату Миколі Олександровичу Кузнецю — екс-депутату Новоград-Волинської районної ради, який двічі безрезультатно балотувався на посаду голови Ярунської сільради ради», — завершив коментар сільський голова Сергій Жук.

Підготувала Юлія КЛИМЧУК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,