Наближається Великий піст. Для того, щоб людина провела його з користю для душі, Церква встановила спеціальні підготовчі Неділі, які його випереджують, а саме: про Митаря і Фарисея (без тижня), про блудного сина (з тижнем), м’ясопусна (з тижнем), сиропусна (сирна, прощенна) (з тижнем). Цими неділями Церква привчає віруючих до посту поступовим введенням обмежень, закликає заглянути у самих себе, проаналізувати власне життя і виявити ті гріховні нахили та пороки, які слід «лікувати» щирим покаянням.
Другу з підготовчих до Великого посту неділь, як вже було сказано, Церква іменує неділею про блудного сина. Цього дня за Божественною Літургією читається притча Христа Спасителя про блудного сина:
«У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, — настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі — на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв. І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване... І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!».
Притча про блудного сина говорить про те, наскільки важливим і значущим для Бога є спасіння людини. Блудний син — це кожен із нас, наділений від Бога великим даром — життям. Але не кожен використовує цей дар мудро, Господь милостивий, як люблячий батько. Він чекає нашого покаяння. І якщо воно підтверджується добрими справами, то Бог знову прийме нас, як батько з радістю прийняв свого блудного сина.