6 травня Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир відвідав Свято-Георгіївський ставропігійний чоловічий монастир у селищі Городниця Новоград-Волинського району. У монастирському соборі в ім’я святого великомученика Георгія Побідоносця Блаженніший владика Володимир звершив молебень, після чого привітав братію обителі та прихожан з Днем Святого Юрія і святом Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Свято-Георгіївський Городницький монастир, що розташувався на високому березі річки Случ, був відомий уже з середини 16 століття. Цей чудовий краєвид немовби Самим Господом визначений для тихої чернечої молитви, тому не дивно, що з давніх віків на цих пагорбах вирішили знайти собі притулок православні іноки. Проте ту обитель разом із невеличким містечком було повністю знищено поляками під час нападу на українські землі. На цьому місці не залишилося тоді нічого, тому і місцевість ця отримала назву «Городниця», іншими словами — «города ніц», тобто «міста немає».
В останні роки ХІХ століття почала виринати з забуття ця древня християнська святиня. За її відродження взявся майбутній Київський митрополит Антоній Храповицький, який в ті часи очолював Житомирську кафедру. Саме завдяки йому у заново відродженій обителі було зведено на початку ХХ століття прекрасний собор на честь святого великомученика Георгія Переможця. Ця дивовижна велична споруда, прикрашена всередині чудовими розписами, є справжньою окрасою не тільки маленької Городниці, але й усього Поліського краю.
Під час трагічних післяреволюційних подій минулого століття, Городницький монастир було закрито, а його корпуси зруйновано. Лише після Великої Вітчизняної війни було дозволено відкрити Свято-Георгіївський храм як парафіяльну церкву. Чернече ж життя (в той час таємне) вдалося зародити тут лише наприкінці 70-х років, коли парафію очолив нинішній намісник монастиря — отець Олександр.
Сьогодні Городницький монастир об’єднує в собі, за традицією древньої Церкви, дві чернечі громади: чоловічу Свято-Георгіївську та жіночу — на честь ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі». Обидві громади не тільки повністю забезпечують життєдіяльність монастиря, але й активно займаються просвітницькою та милосердницькою діяльністю серед жителів Городниці. Наприклад, сільські діти завжди з радістю відвідують монастирську недільну школу, а всі літні малозабезпечені жителі харчуються у цій обителі.
Свято-Георгіївському монастирю вже вдалося відродити повноцінне монастирське життя, і на сьогодні ця обитель є найшанованішою святинею усієї православної Житомирщини.