У залежності від місця розташування храму вартість обряду різниться.
Народження, одруження і смерть — кажуть, що ці три дати є найважливішими в житті кожної людини. Здійснення обряду в різних релігійних конфесіях обійдеться вам у копієчку. Щоправда, священнослужителі різних церков стверджують: благодать Божу не можна продати чи придбати за гроші. Тож за що платять представники різних релігійних громад і чому суми «пожертв», наприклад, за вінчання становлять від 200 до 1000 грн., у залежності від місця розташування храму?
Парафіяни самі хочуть ясності в розмірі благодійних внесків.
В Україні церква офіційно відокремлена від держави. З одного боку, це дає церквам певну незалежність від влади, а з іншого — змушує їх самостійно виживати. Якщо в деяких країнах Європи, у Німеччині, Англії чи Італії, кожен віруючий громадянин платить якийсь офіційний податок (у кожній країні він різний, але «посильний» для гаманця), то в Україні кожна релігійна громада існує за рахунок благодійних внесків своїх прихожан. Проте чому, приходячи в православні храми Московського чи Київського патріархатів, прихожани бачать «прейскурант» на таїнство хрещення, вінчання чи поховання. Крім того, у різних церквах столиці — різні «благодійні внески» за ті самі обряди. Зате простежується тенденція: чим ближче до центру міста, тим більше коштуватиме молодятам вінчання чи батькам хрещення дитини. Найдорожчі вони в храмах Києво-Печерської лаври — тисяча гривень за шлюб та понад 700 грн за індивідуальне хрещення.
«Церква не торгує послугами, — розповідає прес-секретар митрополита Володимира, отець Георгій, — усі таїнства є безплатними, а пожертви, які здійснюють вірні, потрібні для підтримання життєдіяльності храмів. Окрім того, самі ж прихожани храмів просять ясності, тобто хочуть, аби їм назвали конкретну суму. Але якщо незаможні кияни прагнуть саме у Святій Лаврі хрестити своє дитя, то їм не відмовлять. Іще один важливий аспект. Давайте подивимося, скільки нині коштує організація будь-якого, навіть найскромнішого, весілля — тисячі гривень. У скільки обходиться лише одяг і прикраси для нареченої? У цьому порівнянні 1000 гривень, вважайте, символічна сума».
На порядок менший благодійний внесок за вінчання чи хрещення, встановлений у церквах на околицях міста. З'ясувалося, що в храмі Зачаття святого Іоанна Предтечі, тієї ж УПЦ Московського патріархату, що на вулиці Чорнобильській у Святошинському районі міста, пожертви за вінчання треба принести у вигляді хліба, солі, борошна та вина «Кагор», а також молодята повинні заплатити ще й 200-250 грн. Такий самий порядок хрещення немовлят.
«Багато хто «рахують», скільки заробляє церква, — каже працівник прес-центру Української православної церкви Київського патріархату Андрій Головко, — але чомусь рідше говорять про те, скільки витрачає церква на свою діяльність: утримання недільної школи, проведення літніх таборів для дітей, допомогу бідним і знедоленим. Ще якийсь мінімум потрібен храмам і для того, аби платити за комунальні послуги. А храмам, які є пам’ятками архітектури, потрібні також кошти на реставрацію та належний догляд за спорудами». Тому вінчання у Володимирському кафедральному храмі обійдеться в 600 грн, а в Андріївській церкві — 500 грн. На утримання церков і благодійні цілі йдуть і кошти від замовлень Служби Божої за здоров’я й за упокій.
Якщо благодійні внески парафіян за вінчання, хрещення та служби Божі за здоров’я й упокій ідуть у церковну касу, то за освячення квартири, офісу чи машини — це доходи священиків. Зрозуміло, що в них немає офіційної зарплати, а жити за щось їм треба. Проте на цю тему батюшки спілкуються неохоче. Загалом, аби освятити житло, треба віддати священикам від 50 до кількох сотень гривень — у залежності від гаманця прихожанина. У вже згадуваному храмі Зачаття святого Іоанна Предтечі запевняють, що батюшка освятить квартиру і за 50 грн, а в одній із капличок, що розташована на Троєщині, матушка повідомила, що освятити однокімнатну квартиру коштуватиме 150 грн, двокімнатну — 200, а трикімнатну — 250... Для освячення квартири потрібно придбати в церковній лавці свічки, чотири спеціальні наклейки із зображеннями хреста. Батюшки також наголошують, що під час здійснення цього обряду треба, щоб уся сім’я була вдома, і в людей був лад із сусідами.
Цікаво, що не всі православні храми в місті мають визначений розмір благочинних унесків. Від цього свідомо відмовилися в храмі Покрови Святої Богородиці УПЦ КП, що в Мамаєвій слободі.
«Колись віруючі платили на потреби церкви десятину від своїх доходів,— розповідає директор Мамаєвої слободи Костянтин Олійник, — нині ж, на мою думку, встановлювати якусь «таксу» аморально. У нашій церкві нема навіть плати за свічки — поруч із ними стоїть скринька — карнавка — куди люди кладуть стільки, скільки вони вважають за потрібне. І що помітив настоятель нашого храму отець Роман: коли немає «прейскуранта», то бідніші люди завжди щедріші, і їхня лепта більша, ніж у тих, хто приїжджає на дорогих машинах. Це помітно і в пожертвах за свічки, і за обряди хрещення чи вінчання. На жаль, нині в Україні склалося доволі споживацьке ставлення до релігії — заплатив стільки-то — і вінчаєшся із шиком у центрі, а не маєш потрібної суми — то шукай собі скромнішу церкву. Ми дуже хотіли б, аби наш храм був прикладом для інших у цьому питанні». Нема конкретної ціни і за проведення таїнств у римо-католицьких і греко-католицьких храмах міста, усе «залишено» на совість прихожан.
Для членів протестантських чи єврейських громад усі таїнства є безплатними.
Дещо інші «взаємовідносини» в протестантських громадах міста. Залежно від статуту, віруючі або щомісяця сплачують певні «членські» внески, або жертвують гроші безпосередньо під час богослужінь. Тому всі таїнства, як-то хрещення, вінчання чи поховання, для членів громади — безплатні. Крім того, як розповів диякон однієї з церков Київської помісної церкви євангельських християн-баптистів Анатолій Хижняк, малозабезпеченим членам громади безплатно можуть організувати і святкування весілля. Є в баптистів традиція благословляти свої помешкання. Для цього читають спеціальні молитви, і здійснити це таїнство може як пресвітер, так і звичайний віруючий, бо чітких розмежувань у сані між першими і другими нема.
На таких засадах благодійних внесків на утримання культових споруд існують і єврейські громади столиці. А ще значну підтримку їм надають меценати як в Україні, так і за кордоном. Заступник голови київської іудейської громади Києва Євгеній Зізкінд розповідає, що обряди обрізання, входження у повноліття для хлопчиків (бар-ніцва) та дівчаток (бат-ніцва), обряди весілля є безплатними. Спільнота також допомагає своїм прихожанам організовувати релігійні врочистості, якщо вони цього потребують.
У євреїв також є обов’язок отримувати благословення для своїх квартир чи офісів. Для цього використовують мезузу — згорток пергаменту зі шкіри кошерної тварини, на якому записано спеціальну молитву. Цей сувій вміщують у спеціальний футляр і прикріплюють його до косяка вхідних дверей.
Цікавим є те, що за обряд поховання не встановлено чіткої плати в усіх релігіях — у смерті всі люди рівні.