10 лютого минає 2 роки з дня смерті Володимира Олександровича ЗІНЧЕНКА

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль. Що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть.

Вічно сумуючі батьки, донька, сестри з сім’ями

3 лютого минуло 40 днів, як обірвалося життя нашого люблячого чоловіка, батька Володимира Михайловича ВАСИЛЬЧУКА

Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Кожен день — ти з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай свята земля береже твій вічний сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, син, донька

3 лютого минуло 40 днів, як перестало битися серце нашого синочка, чоловіка, племінника, брата Василя Миколайовича ЛЯНГУСА із села Городище

Холодний вітер листя дме,

І за дверима вже зима.

Серце болить, душа голосить,

Тебе із нами вже нема.

Без тебе хата опустіла,

Не переступиш вже поріг.

Сюди не прийдеш ти ніколи,

Не стрінеш родичів своїх.

Спливають дні, а біль і туга за тобою, рідний наш, розривають душі і серця. Прости, що не змогли тебе спасти. Не можемо повірити, що вже ніколи не побачимось із тобою. Просимо всіх, хто знав, товаришував з нашим Василем Миколайовичем, пом’янути його і згадати разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій.

Мама, дружина, тітка Олена, дядько Петро, брати Сергій та Віталій з сім’ями

5 лютого — 40 днів, як пішла у вічність Юлія Леонідівна ДОВГАНЮК

Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити...

Лишився біль...

Печаль одна...

Сумуючі чоловік, син, невістка, онук

7 лютого минає 10 років з дня смерті Віктора Анатолійовича КОВАЛЬЧУКА із села Ярунь

Минуло вже багато часу, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай сьогодні всі, хто знав його, ще раз згадають. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі.

Рідні

6 лютого минає 6 років, як немає синочка — Володимира Михайловича КОЛЕСНИКА

Пам’ять про тебе назавжди залишиться з нами. Спи спокійно, синочку. Нехай буде тобі Царство Небесне. Хто знав його, — згадайте та пом’яніть.

Вічно сумуючі мама, син, родичі, друзі