ПОМИНАННЯ 1/2011

ПОМИНАННЯ 1/2011







































7 січня — рік тяжкої розлуки, жалю і гірких сліз, світлої пам’яті нашої дорогої, рідної Наталії Миколаївни ВОЙЦЕХІВСЬКОЇ


Нема у світі таких слів,

Щоб передати таке горе.

Наш плач сердець, наш крик душі

Ти не почуєш вже ніколи.

Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем —

Назавжди ти — в наших серцях.


Вічно сумуючі донька, батьки, сестри та всі рідні



13 січня минає 40 днів, як немає з нами найдорожчої людини Лідії Іванівни СТЕЛЬМАХ


Не хоче серце з цим змиритись,

Що поряд з нами тебе нема.

Тобі б ще жити, жити, жити...

Лишився біль...

Печаль одна...


Сумуюча родина Троцьких



7 січня — рік, як не стало нашої колеги Ольги Дмитрівни РЕПКОВОЇ


В наших серцях Ви назавжди залишились молодою, доброзичливою, усміхненою. Скільки б не минуло часу, — ми завжди будемо пам’ятати, любити та згадувати Вас. Царство Вам Небесне, земля хай буде пухом.


Колектив Новоград-Волинської ОДПІ



5 січня — 9 днів, як перестало битися серце Юлії Леонідівни ДОВГАНЮК


Нема тебе, хоч скільки плач,

Сама печаль повисла над землею.

У світі, серед безлічі облич,

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Не заросте ніколи та стежина,

Що привела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Царство тобі Небесне.


Сумуючі чоловік, син, невістка, внук, рідні, сусіди



3 січня минуло 9 днів, як обірвалося життя нашого люблячого чоловіка та батька Володимира Михайловича ВАСИЛЬЧУКА


Якби ти міг ще довше жити, — була б щаслива жінка й діти. Але не в силах ми зламати Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, ти був найкращий в світі чоловік і тато. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Прости, що ми тебе не врятували, сто раз прости! Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі дружина, діти



12 січня минає 2 роки, як пішов з життя наш любий, дорогий чоловік, син, брат Олександр Геннадійович ВЕСЕЛОВСЬКИЙ


Дорогий Сашенька. Вже два роки, як тебе немає. Серце плаче і болить душа. Скільки б не шукали наші очі, тебе, рідненький, вже нема. Як сумно без тебе. Печаль не проходить і серце нестерпно болить. Навіщо покинув нас, дорогенький, як тяжко без тебе нам жить. Нема в світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях.


Любляча, сумуюча дружина, мама, сестра, брат, всі рідні і близькі



4 січня — 20 років, як пішла в небуття Ганна Степанівна ЛАЗАРЧУК


Є сила, що може забрати життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи.

Вічний тобі спокій. Царство Небесне.


Донька, зять, внуки, правнуки



10 січня минає 9 днів з дня смерті Анатолія Олександровича ДОЩИНСЬКОГО


Земля тобі хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.


Сумуючі дружина, дочки, зять, онуки, сестра, рідні



8 січня минає 40 днів, як передчасно пішла з життя Галина Андріївна СРЕБНЮК


Рідненька наша! Як важко і сумно стало жити без тебе. Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, не так ясно світить сонечко, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає материнської любові та поради від тебе, рідненька! Царство Небесне та вічний спокій душі твоїй.


У великій скорботі донька, онуки, сестра та її родина, племінник і племінниця та їх родини