На цьому тижні Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відвідав одне з найбільш типових сіл нашої поліської глибинки — Немильню, на околиці якої знову відродився і з дня на день очікує свого запуску цегельний завод. Колись це підприємство десятками років забезпечувало роботою немильнянців і жителів навколишніх сіл. Оскільки тутешні землі досить бідні, то похвалитися значними досягненнями та успіхами на хліборобській ниві, навіть за колишніх радянських стабільних часів, місцеві аграрії не могли, а в роки незалежності — і того не стало. Сільськогосподарські угіддя заросли не тільки бур’янами, а й подекуди уже молодим лісом, бо грошовиті інвестори подалися, як то кажуть, «на багатші села», де, при однакових затратах на виробництві, земля дає в декілька разів більші врожаї. І це не дивно — справжній господар завжди рахує копійку.
Але не тільки сільське господарство занепало — цегельний завод тоді також спинився і, як більшість підприємств ще радянської доби, збанкрутував. Згодом вже самі немильнянці розібрали потроху собі на господарство дещо із будівельного матеріалу, і за якийсь час замість цегельного заводу тут залишилася пустка — одні руїни та чагарі. Селяни скрушно зітхали: колгоспу не стало, і завод зник, забравши з собою останні надії і сподівання хоч на якийсь заробіток. Село почали називати модним словом «неперспективне».
Однак тепер ситуація кардинально змінилася — зна­йшовся місцевий інвестор, який виявив бажання відродити колишній Немильнянський цегельний. І слово не розійшлося з ділом — нині тут знову виросли потужні цехи, які з дня на день очікують свого запуску.
Оскільки наш земляк, Володимир Литвин, активно опікується питаннями створення у рідному краї нових робочих місць, він особисто навідався на це підприємство, аби надати підтримку інвестору Леоніду Шостаку у вирішенні проблемних питань.
Під час цих відвідин Володимир Михайлович зазначив: «Це надзвичайно важливо, що у такому віддаленому селі знову створюються робочі місця. Адже і школи, і садочки, і дороги, якими я сьогодні опікуюся на Новоград-Волинщині, потрібні і запитані насамперед тоді, коли у людей є робота. І Немильнянський цегельний завод — це не тільки продовження славних історичних традицій, а й початок відродження Немильні і навколишніх сіл. Це потужне підприємство дасть достатньо робочих місць, щоб забезпечити ними весь регіон».
Загалом, як відзначають самі інвестори, Новоград-Волинщина — надзвичайно сприятлива для вкладення сюди коштів під відкриття нових підприємств, а, відповідно, і створення нових робочих місць. Адже Володимир Литвин, займаючи високу державну посаду і будучи патріотом своєї малої батьківшини, робить все від нього залежне, аби жителі його рідного краю мали роботу, яка принесе добробут і стабільність у кожну родину.
Любов Тимошенко, вчителька Немильнянської школи:
— Ми дуже раді тому, що у наше віддалене село завітала така високоповажна людина, як наш земляк, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Володимир Михайлович робить надзвичайно багато добрих справ свого рідного краю, для нас — простих людей. Адже поліська глибинка — вона особлива, тут завжди багато проблем, які потрібно вирішувати. І у цьому нам більше немає на кого сподіватися — тільки на Володимира Литвина. Тому будемо його підтримувати, аби дати можливість продовжувати розпочате, дати можливість працювати на добробут та процвітання кожного населеного пункту нашого Полісся.
Валентина Дмитренко, жителька села Тальки:
— Наше село — невелике, і політики сюди зазвичай не навідуються. Вже те, що Володимир Литвин, Голова Верховної Ради України, особисто завітав у Тальки і зна­йшов час поспілкуватися з його жителями, викликає велику повагу і довіру. Ми розуміємо, що яку б високу посаду Володимир Михайлович не займав, а все ж таки він — проста і щира людина, мудрий політик, і ми будемо його підтримувати у всіх починаннях. Я переконана, що голосувати потрібно за свого і саме за такого, як Литвин.