Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.
Відповідно до п.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються:

1. паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються. Надалі ці дані можуть бути доповнені, відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;


2. паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;


3. документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері).

Якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік — батьком дитини за заявою будь-кого з них.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, то походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства. Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та не має спільної заяви батьків, то прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім’я та по батькові — за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, то державна реєстрація народження дитини проводиться у такому самому порядку, як і державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. При різних прізвищах, за письмовою згодою батьків, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків. При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька.
На прохання батьків — громадян України — до їх паспортів або паспортних документів органи державної реєстрації актів цивільного стану вносять відомості про дітей: прізвище, власне ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження.