Добрий день, редакція газети «Звягель»! Нещодавно купила у кредит холодильник. Мені обіцяли, що кредит безвідсотковий, але виявилось, що відсоток є і не малий. Що робити в даній ситуації?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
У минулому номері ми розглянули питання основних умов договору про надання споживчого кредиту та обов’язки кредитодавця. Цього разу розглянемо не менш актуальні аспекти.
ВІДКЛИКАННЯ ЗГОДИ НА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ
Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов’язаний подати особисто чи через уповноваженого представника, або надіслати кредитодавцю до закінчення вищезазначеного строку.
З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші збори у зв’язку з відкликанням згоди.
Кредитодавець зобов’язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка від суми, належної до повернення кредитодавцем.
Право відкликання згоди не застосовується щодо:

1. споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;


2. споживчих кредитів на придбання житла;


3. споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.

Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, то кредитодавець зобов’язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов’язань споживача у бік їх зменшення.
Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.
Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.
ВИМОГИ КРЕДИТОРА ПРО ДОСТРОКОВЕ ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТУ
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, то він може використати таке право лише у разі:

1. затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці;


2. перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або


3. несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту;


4. іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, то такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла, — шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, — вимога кредитодавця втрачає чинність.
Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов’язання споживача, то кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.
При цьому кредитодавцю забороняється:

1. надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;


2. вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;


3. зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;


4. вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;


5. звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов’язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;


6. вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;


7. вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Проведення реструктуризації є правом, а не обов’язком банку.
Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:

1. надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;


2. продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;


3. зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35% сукупного місячного доходу сім’ї;


4. поділу існуючого кредитного зобов’язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:

• зобов’язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;


• зобов’язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

Банк має право за реструктуризованими договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі, якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов’язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5% суми основного непогашеного боргу протягом наступних п’яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.