Поминання 42/2014
14 жовтня минуло 40 днів від дня трагічної смерті в зоні АТО дорогого, коханого та любимого синочка та брата — Юрія Валерійовича ГЛУХОВА Коли ти втрачаєш рідну людину, земля утікає з-під ніг, і серце пече, і зникає надія — ти втратив кусочок себе. І хочеш кричати від болю, упасти, сховатись, втекти, не бачить, й не чути нікого, усіх і себе проклясти. Розбиваються усі надії і мрії зникають в цей момент, в душах лунає голос голосіння, і біль зжирає серце кожен день. О, як жорстоко — світ немов помер. Невтішні молитви шепочуть губи. І одного лиш хочеться тепер — щоб ти наснився... і сказав, що любиш... А ми не віримо, що тебе немає, бо в нашім серці ти живеш. Тебе не бачимо, але відчуваєм, що разом з нами ти ідеш. Помолимось за тебе, сину, і свічка світла спалахне. У Бога ласки поблагаємо, бо щиро любимо тебе. Сумуючі мати, брат, кохана дівчина, всі рідні та близькі |  |
21 октября — 12 лет, как нет с нами нашего дорогого, любимого мужа, папы, дедушки — Николая Васильевича НАЛИВАЙКО Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Царство тебе Небесное. Вечно скорбящие жена, дочь, зять, внук |  |
22 жовтня минає рік, як пішов з життя Олексій Миколайович СОРОКА Скільки б не минуло часу, в наших серцях ти завжди залишатимешся живим. Нехай свята земля береже твій вічний сон, а Господь дарує спокій твоїй душі. Хто знав та пам’ятає, — згадайте добрим словом та пом’яніть тихою молитвою. Сумуючі рідні та близькі |  |
Тепло душі Вашої залишилося разом з нами... 18 жовтня минає 9 днів, як пішла у вічність дорога мама, теща, бабуся та прабабуся — Ольга Максимівна ДАНИЛИШИНА з с.Тальки Навіки перестало битися Ваше турботливе серце. Ви були для нас опорою, порадницею і гарною господинею. Прожили життя для дітей, онуків, завжди про всіх турбувалися. У наших серцях ви житимете вічно. Хай буде пухом земля та Царство Небесне Вашій душі. Дочка, зять, 3 внуки, 10 правнуків |  |
17 жовтня — 3 роки, як пішов з життя Сергій Олексійович ГОПАНЧУК із села Великий Молодьків Багато років відшумить ще, тату, багато вод прийде і відійде, та лише ти не зайдеш в рідну хату, з тобою не зустрінемось ніде. Та світла пам’ять буде вічно з нами, тебе ми пам’ятатимем завжди. Спи спокійно, рідний. Вічно сумуючі дружина, дочки, син, невістка, внуки |  |
17 жовтня — 3 роки, як у страшній ДТП загинув найкращий чоловік, зять, батько, дідусь, тесть — Віктор Павлович АЛЕКСІЙЧУК Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький. Вічно сумуючі рідні |  |
Господи! Упокой душу раба Твого! 18 жовтня — річниця світлої пам’яті батька, дідуся, чоловіка — Віктора Миколайовича СЕРГЕЄВА з села Ярунь Минув рік, як ти пішов у вічність, але для мене це і нині немов страшний сон і так хочеться скоріш прокинутись і побачити тебе, як раніше. В той день ти радів життю, і ніхто не міг подумати, що смерть чорною пеленою вже нависла над тобою. Що ж, рідний, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе пам’ятати. Нехай свята земля і Господь береже твій вічний сон, дарує Царство Небесне твоїй душі. З глибоким сумом дружина, діти, онуки |  |
16 жовтня минуло 40 днів, як пішла з життя дружина, матуся, бабуся — Галина Платонівна СОКОЛОВСЬКА Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетіла Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Ти була для нас опорою та порадницею. Спасибі тобі, рідненька, за турботу та життєву мудрість. Пам’ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі. Сумуючі чоловік, діти, онуки і всі рідні |  |
Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи... 16 жовтня минає 5 років, як перестало битися серце найдорожчого батька, чоловіка, дідуся — Івана Михайловича НИЧИПОРУКА Ви пішли від нас і залишили печаль та сльози. І скільки б часу не минуло, ви вічно житимете в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький. Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні |  |
Тому, хто був дорогим при житті, від тих, хто любить і тужить... 11 жовтня минуло 2 роки гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої і незамінної дружини — Ганни Степанівни ГАЛЬЧУК із села Кам’янки Осінь. Листя опадає, все навколо завмирає. Та невезуча ця пора лише нам горе принесла. Та винен у цьому місяць-жовтень, тебе він у нас відібрав. І не поверне вже назад, лишив усіх на самоті. Цей жовтень серце розриває, душа все лине за тобою. Ніяк не можем ми змиритись, що ти в могилі тій лежиш. Ось-ось відкриєш двері і з’явишся у хаті ти своїй. І скажеш: «Добрий вечір, я вже повернулася до хати своєї, у рідний свій дім, до своєї сім’ї, до родини». Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте. Царство тобі Небесне, рідненька. У вічній скорботі чоловік, діти |  |
Забути не в силі, вернути не в змозі... 18 жовтня — 9 місяців, як не стало батька — Григорія Івановича ШАПРАНА та 2 роки, як немає рідненької матусі — Ольги Яківни ШАПРАН Нема у світі слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ви не почуєте ніколи. Здавалося б, вам ще жити й жити, радіти дітям і онукам. Рідненькі, ми сумуємо за вами, не можемо повірити в те, що навіки перестали битися ваші серця. Скільки не мине часу, ви завжди будете поруч із нами, житимете в наших серцях. Царство Небесне і вічна пам’ять вам. У глибокій печалі всі рідні |   |
Коментарі відсутні