Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.
Відповідно до п.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються:

1. паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не в праві відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;


2. паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;


3. документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері).

Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі, то у цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька — відповідно до заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають (є) присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів. Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, то походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства.Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, то вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають грунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
При різних прізвищах, за письмовою згодою батьків, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків. При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька.
На прохання батьків — громадян України — до їх паспортів або паспортних документів органи державної реєстрації актів цивільного стану вносять відомості про дітей: прізвище, власне ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження.