«Сила життя — у здоровому хребті»

Так говорить народна мудрість. А до хвороб хребта призводить малорухливий спосіб життя, довготривале перебування тіла у фізіологічно незручному положенні: багатогодинне сидіння за письмовим столом у школі чи в офісі, безупинне переглядання телевізора, лежачи на дивані, безперервна робота за комп’ютером. При цьому кровопостачання і забезпечення поживними речовинами тканин, які прилягають до хребта, тіл хребців і міжхребцевих дисків, майже в 30 разів гірше, ніж при раціональному руховому режимі.
Зниження рухової активності призводить до захворювання — гіподинамії. Це один із найшкідливіших чинників, який негативно впливає на процеси росту і розвитку людини, спричиняє різні хронічні захворювання.
82-85% часу сучасні люди проводять сидячи. Тривале сидіння спричиняє зменшення працездатності всього організму, особливо мозку: знижується увага, слабшає пам’ять, погіршується координація рухів. У малорухливих людей порушується постава: розвивається сутулість і сколіоз. Якщо додати, що відсутність необхідних систематичних занять фізичними вправами пов’язана з негативними змінами в діяльності серцево-судинної системи і головного мозку, то стає зрозуміло, чому знижуються загальні захисні сили організму і виникає підвищена стомлюваність, порушується сон, знижується здатність підтримувати високу розумову чи фізичну працездатність.
Рух є потребою організму. Фізична зарядка, рухливі ігри, фізична праця, біг, ходіння, присідання, стрибки, плавання, ходіння на лижах, катання на велосипеді, самокаті сприяють зміцненню м’язів, покращанню роботи серця, легенів та інших органів і систем.
Серце — це двигун, що працює по двох взаємопов’язаних напрямках малого і великого кола кровообігу. Основою серцевого двигуна є м’яз, який потребує сили, щоб бути в робочому стані. Тому так важливо здійснювати навантажувальні тренування у формі щоденного ходіння пішки протягом однієї години, також необхідними є посильні городні роботи або заняття в спортивному залі хоча б один раз на тиждень.
Заняття фізичними вправами одразу позначаються на роботі дихальної системи. Під час вправ дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів та легеневих альвеол, через легені проходить більше повітря, збільшується насичення крові киснем, внаслідок чого покращується забезпечення киснем усіх органів і тканин організму, нормалізується обмін речовин, зменшується кількість токсичних продуктів (шлаків) у тканинах.
А наостанок хотілося б нагадати усім звягельчанам просту істину: «Життя — це спорт, життя — це рух, в здоровому тілі — здоровий дух!».
Н.ГАВРИЛЮК, лікар-фтізіатр Новоград-Волинського міськрайТМО