Добрий день, редакція газети «Звягель»! У мене є великий валютний кредит, який я брав ще в 2007 році, та не можу його виплатити. Нещодавно почув, що прийняли закон про переведення валютних кредитів у гривні. Чи дійсно існує такий закон, та які умови переведення валютних кредитів у гривні?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
9 квітня 2015 р. Верховна Рада України прийняла в першому читанні ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Ознайомившись із даним законопроектом, був приємно вражений, оскільки він на 100% спрямований на захист прав позичальників, а не банків-лобістів, як зазвичай бувало. Але радіти зарано, оскільки законопроект пройшов тільки перше читання, а попереду — ще друге читання та прийняття в цілому, підписання Президентом України, який останнім часом заветував вже декілька важливих та соціально спрямованих законопроектів. Але, безумовно, перший крок у вирішенні проблеми тисяч українців, які стали заручниками валютних кредитів, зроблено.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА СПОЖИВЧИМ КРЕДИТОМ
Кредитори за письмовою заявою позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набуття чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом.
Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.
З моменту набуття чинності цим Законом кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.
Кредитор, який має намір відступити право вимоги, зобов’язаний письмово повідомити позичальника та його поручителя/поручителів про намір відступити право вимоги, вказавши ціну й інші умови, на яких він їх відступає, та рахунок, на який мають бути зараховані кошти.
У разі відступлення кредиторами права вимоги за споживчими кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим Законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, позичальник виконує зобов’язання перед новим кредитором тільки за ціною відступлення права вимоги.
ПОРЯДОК РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА СПОЖИВЧИМИ КРЕДИТАМИ
Реструктуризація існуючих зобов’язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (надалі — залишок заборгованості за споживчим кредитом) здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчими кредитами у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.
Реструктуризація оформлюється договором, який передбачає:

• суму зобов’язання в національній валюті України;


• процентну ставку за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати процентну ставку, встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання, за якими реструктуризуються;


• графік платежів за кредитом, в якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії кредитного договору.

Даним Законом також забороняється збільшення процентної ставки та встановлення плаваючої процентної ставки та будь-яких додаткових платежів.
У разі, якщо за умовами реструктуризації сума щомісячного платежу перевищує рівень кредитоспроможності позичальника, то кредитор зобов’язаний із метою зменшення суми щомісячного платежу знизити рівень процентної ставки.
Нараховані на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають списанню.
Різниця між сумою нарахованих процентів за підвищеною процентною ставкою та основною процентною ставкою по кредитному договору на дату реструктуризації підлягає списанню.
СТРОКИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА СПОЖИВЧИМИ КРЕДИТАМИ
Позичальник має право протягом року із дня набрання чинності цим Законом звернутися до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом.
Реструктуризація зобов’язань за споживчими кредитами здійснюється кредитором протягом одного місяця з моменту отримання письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації відповідно до цього Закону.
МОРАТОРІЙ НА СТЯГНЕННЯ МАЙНА ТА СТРОКИ ЙОГО ДІЇ
Протягом двох років із моменту набуття чинності цим Законом встановлюється мораторій (заборона) на звернення стягнення на будь-яке майно позичальників та/або їх поручителів, наданих у забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами.
У період дії цього мораторію відносно позичальників, поручителів, забороняється:

• звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов’язань;


• вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки);


• накладення арешту або вчинення інших дій для забезпечення примусового виконання рішення суду щодо звернення стягнення на майно (у т.ч. виселення);


• вчинення будь-яких заходів позасудового звернення щодо стягнення на майно;


• відкриття або подальше виконання вже відкритого виконавчого провадження.

Всі відкриті виконавчі провадження за справами, що підпадають під дію мораторію, який введено в дію цим Законом, закінчуються. Всі виконавчі документи повертаються стягувачам, виконавчий збір при цьому не стягується.
ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ КРЕДИТОРОМ НА ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ
При неможливості виконувати зобов’язання за споживчим кредитом, у тому числі і після реструктуризації, відповідно до цього Закону, позичальник має право звернутись письмово до кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки у власність кредитору.
Кредитор зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів із моменту отримання такої заяви укласти з позичальником договір про задоволення вимог у порядку, встановленому Законами України «Про іпотеку» та/або «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», за яким передається у власність кредитора предмет застави/іпотеки.
З моменту укладення договору про задоволення вимог та передачі предмета застави/іпотеки у власність кредитора припиняється зобов’язання, яке забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть, якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог кредитора.
Із дня набрання чинності цим Законом забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується винятково предметом застави (іпотеки). Кредитор не має права вимагати укладення договорів поруки за реструктуризованим споживчим кредитом.
Забороняється звертати стягнення на нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя із проживаючими в ньому малолітніми дітьми, або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м — для квартири та 250 кв. м — для житлового будинку. Даний пункт не звільняє позичальника від зобов’язань за споживчим кредитом в іноземні валюті. Такий позичальник може провести реструктуризацію, відповідно до даного Закону.