Статтею 28 Цивільного кодексу України встановлено, що ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Порядок присвоєння прізвища, власного імені та по батькові врегульовано нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, то прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Крім того, батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж батьки самостійно не можуть визначити прізвище дитини, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
По батькові є однією із складових імені людини, нарівні з власним іменем та прізвищем. Згідно з вимогами статті 147 Сімейного кодексу України та пункту 23 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, по батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Згідно зі статтею 146 Сімейного кодексу України, якщо батьки дитини перебувають у шлюбі, ім’я дитини визначається за згодою батьків.
При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен. Однак, кількість імен не обмежується у тих випадках, коли мати і (або) батько дитини належать до національних меншин, і порядок присвоєння імені є звичаєм конкретної з них.