Поминання 41/2015

Поминання 41/2015























































8 октября прошло 40 дней, как нет с нами Владимира Петровича КОРОСТЫЛЁВА


Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз... Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас...


От жены, дочери Алины, дочери Кати, зятя, внука



9 жовтня минає 2 роки, як пішов з життя наш любий батько, дідусь — Володимир Іванович ГУМЕНЮК


Тебе не бачимо, але відчуваєм, Що разом з нами ти ідеш.

Тебе не бачимо, але в нашім серці ти живеш...

Спочивай з миром, наш любий тато.


Вічно вдячні тобі твої діти та онуки



9 жовтня минає 3 роки, як пішла з життя відома в місті людина, Заслужений вчитель України, Почесний громадянин міста Новограда-Волинського, вчитель інформатики ЗОШ №7 — Володимир Леонідович ДІДКОВСЬКИЙ


Своєю творчістю, сумлінною працею Володимир Леонідович заслужив велику повагу і авторитет серед новоград-волинців. Він з честю пройшов свій земний шлях. Царство Вам Небесне і вічний спокій, наш дорогий Вчитель!


Колишні учні та випускники ЗОШ №7



8 жовтня — річниця світлої пам’яті Марії Тимофіївни КРАВЧУК


Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю ріднесенької матусі. У наших серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою. Вічний спокій Вашій душі.


Діти, онуки, правнуки, хрещениця Галя, всі рідні



9 жовтня минає 20 років, як не стало нашої дорогої мами, дружини, бабусі — Людмили Костянтинівни Лавренюк


Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала тебе від нас, коли перестало битися твоє серденько. Ти пішла в інший світ, звідки вже немає вороття…

…Якби ж могла ти довше жити, —

Були б щасливі внуки й діти,

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати —

Була найкраща в світі ти дружина й мати.

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Хай сонечко зігріває твою останню домівку, хай м’якою і теплою буде тобі земля, хай добрі янголи охороняють твій спокій. Царство Небесне, наша дорогенька, рідненька і незабутня.

У цей скорботний день, хто її знав, пом’яніть тихим словом.


Вічно сумуючі за тобою чоловік, діти, онуки та рідні



10 октября проходит 10 лет, как нет с нами нашей любимой, самой лучшей на свете мамочки, бабушки — Галины Бенедиктовны ВОЛОШИНОЙ


Моя милая, добрая, нежная мама,

Жизнь свою без тебя я и не представляла.

Ты ушла... моё сердце от горя немеет.

Кто, любя, пожурит? Кто, как ты, пожалеет?

Ты, как крылья, в беде подставляла мне руки.

Ты всегда с полуслова меня понимала,

Ты, как ангел, всю жизнь меня оберегала.

И за мною сейчас ты с небес наблюдаешь.

Как живу, как скорблю — всё ты видишь и знаешь.

Я ж в молитвах к тебе каждый день обращаюсь

И в дочерних грехах своих мысленно каюсь:

Не всегда я, мамуля, к тебе забегала,

Иногда позвонить я тебе забывала...

Это правда, что мы в бытовой круговерти

Забываем о грани меж жизнью и смертью.

Не умела ценить то, что рядом имела,

Не спешила ценить в жизни каждым мгновеньем!

И «спасибо» порой говорить забывала,

Ведь, как должное,

Многое воспринимала...

Говорят: время лечит.

Возможно. Не спорю.

Всем спасибо, кто дал мне сил

Выдержать горе.

Вечерами на небо я смотрю...

Ты где-то там... я это точно знаю.

Ты помни, мама, я тебя люблю,

И с каждым днём всё больше

Я скучаю.


Скорбящая дочь, внук



10 жовтня — річниця світлої пам’яті Ольги Максимівни ДАНИЛИШИНОЇ з с.Тальки


Біль і смуток оселилися в наших серцях, адже разом з Вами відійшла у вічність ціла епоха. Часи, коли велика і дружна родина наповнювала сільське подвір’я, а Вашої гостинності та тепла вистачало для всіх. Кожен з нас із вдячністю і повагою згадуватиме Вас. Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі.


Рідні



11 октября проходит год, как ушёл из жизни муж, папа, дедушка — Василий Николаевич ЛИМАН


Прекрасный, светлый, добрый мир ты открывал нам и дарил. Храним тебя в своих сердцах, будь счастлив там, на небесах.


Вечно скорбящие родные



Іван Степанович ДЕМЧУК

12.10.1955-05.07.2001 р.р.


Життя вділило мало літ... Нині тобі було б 60... Вічна пам’ять про тебе — в серцях рідних.



9 жовтня минає рік, як пішов з життя Степан Євтухович ЛУК’ЯНЧУК


Світла пам’ять про тебе завжди житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій душі. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.


З глибоким сумом брат, сім’ї Большакових, Метельських



9 жовтня минає рік, як пішов з життя Сергій Віталійович ЛУЩАН


Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози. І скільки б часу не минуло, — ти вічно житимеш в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.


Мама, брат Віктор з сім’єю, дружина та син Віталій



11 жовтня — 40 днів, як немає з нами Анатолія КІРІЙЧУКА


Нема тебе, рідненький, скільки не клич — лише печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Царство Небесне тобі.


Сумуючі дружина, діти і онучка



Коли із життя йде близька людина, — в душі лишається порожнеча, яку нічим заповнити...


11 жовтня минає 3 роки, як перестало битися серце найріднішої людини, мудрої порадниці, чудової господині, люблячої дружини, турботливої матусі і бабусі — Ганни Степанівни ГАЛЬЧУК


Життя без тебе — не життя. Кожний день з думкою про тебе. Як нам тебе не вистачає. Дуже любимо, сумуємо. Прости...


Вічно сумуючий чоловік, діти